У Японії дивовижні 98% прийнятих громадян – це зрілі чоловіки, а не малеча. Звучить незвично, але це правда. Про це свідчать офіційні дані, представлені економістом Стівеном Левіттом та репортером Стівеном Дубнером у книжці «Freakonomics». Але чому саме японці вдаються до усиновлення дорослих?
Чому в Японії започаткували практику усиновлення дорослих?
Все почалося багато століть тому, коли закони в Японії регламентували чергу успадкування сімейного статусу після смерті найстаршого члена родини. Фінанси та цінності зазвичай передавалися по чоловічій гілці, починаючи від найстаршого сина.
Проте, якщо в родині у чоловіка не було хлопчиків, то дозволялося, аби успадковувати маєток після кончини голови сім’ї та продовжувати займатися родинним бізнесом могли й названі сини. Відтак, сім’ї, в яких народжувалися тільки дівчатка, намагалися прихистити хлопчика, аби той став спадкоємцем бізнесу та охоронцем здобутого майна.
Сьогодні таке усиновлення можливе у традиційному японському шлюбі за домовленістю («оміай»). У такому випадку чоловік дочки бере її прізвище та стає для батьків дружини зятем і сином водночас. Таких чоловіків називають мукоосі.
Відомі фірми, що вижили завдяки усиновленню
У Японії існують навіть компанії, які спеціалізуються на пошуку для корпорацій «добровольців» на усиновлення. Завдяки цьому деякі з найзнаменитіших японських фірм залишилися «сімейними» підприємствами саме через «мукоосі».
Фото з акаунту одного з претендентів на усиновлення.
Одним із найбільш яскравих прикладів цієї традиції є компанія Toyota Motor Corporation, заснована Кіічіро Тойода в 1937 році. Корпорація Suzuki Motor теж відома тим, що її очолюють прийомні сини — фактично Осаму Судзукі, нинішній президент і головний керівник компанії, вже четвертий названий син, котрий керує корпорацією.
Міжнародні корпорації — не єдині фірми, які шукають мукоосі. Так найдавніший сімейний бізнес у світі – японський готель Hoshi Ryokan, заснований в 781 році, перебуває під керівництвом тієї ж родини вже впродовж 46 поколінь. І коли в родині народжувалися лише дівчатка, глави сім’ї всиновлювали чоловіка дочки.
Чому традиція дорослого усиновлення в Японії навряд чи зникне?
Хоча закони в Японії суттєво трансформувалися після Другої світової війни, японці продовжують шанувати давні традиції. Крім того, Японія потерпає від кризи старіння суспільства.
Президент Toyota Акіо Тойода і президент Suzuki Осаму Судзукі.
Рівень народжуваності в Японії після 1950 року різко знизився, і наразі серед громадян домінують люди похилого віку. Сьогодні кількість людей, старших 65 років, в Японії сягає вже майже третини від усього населення і невпинно зростає, а влада Японії майже щорічно змушена повідомляти, що країна побила власний рекорд за кількістю людей, старших 100 років. Якщо так триватиме, то за прогнозами демографів, до 2060 року частка людей віком від 65 років у Японії може сягнути 40%.
Це значна проблема — цілі покоління, котрі мають прийти на зміну літнім людям, більше не народжуються. Аби чисельність населення не зменшувалася, сумарний коефіцієнт народжуваності повинен бути більшим за 2,15, тобто в середньому на одну жінку повинно припадати щонайменше 2,15 народжень. Але внаслідок того, що японки велику увагу приділяють своїй кар’єрі та більшу частину активного життя проводять в офісі, сумарний коефіцієнт народжуваності в Японії становить лише 1,4.
Тому, коли в Японії мова йде про шлюб та продовження роду, складається враження, що усиновлення дорослих чоловіків для цього найбільш дієвий спосіб.
Источник: zefirka.net
