Зараз у вітчизняних школах вивчають різні мови: від португальської до китайської. Але, поза всяким сумнівом, лідирує за популярністю англійська, яку викладають у всіх школах країни. Це здасться дивним, але до 1970-х років ця мова міжнародного спілкування була в СРСР екзотикою, а в школах та вишах панувала німецька мова. Чому в нашій країні, навіть після війни з нацистською Німеччиною, цю мову ретельно вивчали у всіх навчальних закладах?
Щоб розібратися в цьому питанні, давайте трохи поринемо в дореволюційну історію Росії. Добре відомо, що у 19 столітті найпопулярнішою іноземною мовою спілкування була французька. Він вважався вишуканим, шляхетним та дуже поетичним. французькою писали прекрасні романи і галантні кавалери робили компліменти дамам свого серця.
Другою за значимістю вважалася мова німецька, яку всі асоціювали з наукою. Найкращі університети Європи були розташовані в Німеччині і найбільші світила математики, фізики, хімії та біології народжувалися у цій країні. Та й літературою у німців все було гаразд – твори Гете та Шіллера читала кожна освічена людина. Чи варто нагадувати про те, що монархічна династія Романових була здебільшого німецькою, ніж російською.
У СРСР успадкували любов до німецької мови, майже ігноруючи французьку з її складною вимовою. Німецька була простіша і головне – на ній говорили і писали класики комунізму – Карл Маркс, Фрідріх Енгельс та багато інших. У 1930-х роках Німеччина стала економічним і військовим союзником СРСР – у країну натовпом приїжджали німецькі фахівці і позиції мови зміцнилися ще сильніше.
А англійська… На ній розмовляли рабовласники, колонізатори та гнобителі, що загнивали американські капіталісти та інші класові вороги. Цю мову викладали в університетах майбутнім дипломатам, філологам та іншим фахівцям, які мають справу з англосаксами.
Друга світова війна дуже підірвала позиції німецької мови. Школярі категорично відмовлялися вивчати мову німецьких загарбників, адже смерть та біль прийшли до кожної радянської родини. У школах німецька мова залишалася основною іноземною і вчителям доводилося нелегко. Дітям було важко пояснити, що мова ні до чого і вся справа в людях, які перебувають при владі.
Схожа ситуація була і в інших країнах, які торкнулися війни – діти відмовлялися вчити німецьку, а батьки вимагали скасувати її як предмет. Поступово в школах почала з'являтися англійська і світ ставав англомовним. У більшості шкіл СРСР учням надали на вибір дві та більше мови. Крім класичного тандему англійську-німецьку, у радянських школах викладали також французьку і, набагато рідше, іспанську.
Учениці з вчителькою біля дошки на уроці англійської мови. 1930-40 гг.
Процес впровадження у школах англійської був дуже повільним, адже філологів з його знанням було порівняно мало. У результаті мова Шекспіра і Марка Твена почала почуватися нарівні з німецькою тільки в 1970-х, коли зник дефіцит вчителів і з'явилися налагоджені методики вивчення і хороші підручники.
У роки перебудови росіяни повністю визначилися і англійська стала лідирувати за популярністю з великим відривом від інших мов. Зараз у більшості шкіл країни, як і раніше, пропонують на вибір англійську та ще одну європейську мову або навіть китайську. Потрібно сказати, що зараз молодь менше цікавиться німецькою, ніж мовою перспективного далекосхідного сусіда.
Источник: zefirka.net