Основна мета створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) — наблизити якісні послуги до людей. Аби мешканці навіть найменшого села могли отримати необхідні послуги, включно з адміністративними, не покидаючи своєї громади. Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які активно створюються в ОТГ Черкащини, дають таку можливість.
Кореспондент Zmi.ck.ua з’ясовував, чому майбутнє за віддаленими робочими місцями адміністраторів та мобільними ЦНАПами, і чим один великий міськрайонний центр кращий за три маленьких.
На Черкащині вже налічується 26 об’єднаних територіальних громад. Ще 22 ОТГ подали документи до Центральної виборчої комісії та чекають призначення перших виборів. За перспективним планом, в області планують створити 75 ОТГ.
Поки одні громади «йдуть на вибори», а інші ще розмірковують, з ким об’єднуватися, громади-першопрохідці створюють власні центри надання адміністративних послуг, віддалені робочі місця адміністраторів та укладають угоди про співпрацю між різними ОТГ і районами.
Наразі власні ЦНАПи мають 4 ОТГ Черкащини: три сільські (Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірська) та одна міська (Шполянська). Ще 5 громад перебувають на етапі створення власних ЦНАПів або підписують меморандуми про співпрацю з сусідніми ОТГ чи містами, аби їхні жителі обслуговувалися в єдиному просторі та могли отримати якомога більше послуг в одному місці.
Закордонні паспорти та ID-картки в межах села
Білозірська ОТГ стала не лише першою на Черкащині, а й однією з перших в Україні об’єднаною територіальною громадою, яка запровадила якісний адмінсервіс. Власний ЦНАП тут з’явився 2,5 роки тому. Його створення фінансували Державний фонд регіонального розвитку та міжнародні програми.
Мешканці селища Ірдинь (майже 9 тисяч населення), що входить до Білозірської ОТГ, користуються послугами спеціаліста-адміністратора, який працює безпосередньо в селищі (так зване «віддалене робоче місце»). Громада не обмежилася стандартним пакетом послуг, найпопулярнішим серед сільського населення: оформленням субсидій, реєстрацією місця проживання, майнового та земельного права, реєстрацією юридичних та фізичних осіб.
Пів року тому коштом Державного фонду регіонального розвитку закупили робочу станцію для оформлення біометричних закордонних паспортів та ID-карток. Облаштування обійшлося у 100 тисяч гривень, 20% вартості проєкту співфінансували з місцевого бюджету. Ще 140 тисяч гривень інвестували в підключення та роботу каналу зв’язку.
Відтепер ID-картку видають жителям громади, які отримують паспорт уперше, або потребують заміни старого паперового. Біометричні ж закордонні паспорти у Білозірській ОТГ може оформити будь-який громадянин України.
Багато мешканців обласного центру зверталися сюди, коли наприкінці зими та навесні черкаські «паспортні сервіси» були перевантажені, а в системі електронних черг постійно виникали збої.
— Ініціаторами створення такої станції стали самі жителі ОТГ, — говорить голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук. — Півтора року тому ми запустили в роботу наш Центр надання адмінпослуг, а вже зараз маємо можливість приймати замовлення на видачу біометричних паспортів та ID-карток. На станції працюють двоє спеціалістів, щоб уникнути перевантажень та збоїв у роботі у разі відпусток.
Мобільний ЦНАП: адміністратор, комп’ютер і банківський термінал
ЦНАП у Шполянській міській ОТГ запрацював з 1 січня 2018 року. Установа обслуговує понад 18-тисячне населення громади, а також жителів Шполянського району. Тут надають близько 135 адміністративних послуг у режимі «єдиного вікна».
Хоч громада й невелика (місто Шпола та два села — Кримки і Скотареве), селянам не доводиться їздити до адмінцентру по кожну довідку. В кожному селі є працівник, який відповідає за своєчасну видачу документів. Також щотижня працівник центрального ЦНАПу приїжджає до них — своєрідний виїзний варіант. Адміністратор має ноутбук зі спеціальними програмами. Частину послуг клієнти отримують прямо на місці, а документи, що потребують часу для оформлення, адміністратор привозить через тиждень. За платні послуги чи ті, за які сплачується адмінзбір, у ЦНАПі клієнти можуть розрахуватися безготівково через банківський термінал.
— Ми плануємо поширити практику надання якісних адмінпослуг і на село Капустине, жителі якого прагнуть також приєднатися до Шполянської ОТГ, — коментує начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Шполянської міської ОТГ Наталія Коваль.
За словами чиновниці, Шполянська ОТГ разом із Матусівською та Мліївською стали переможцями конкурсу від Програми «U-LEAD з Європою». Трійка громад-переможців отримають допомогу в рамках Раунду 1 Фази впровадження напряму з покращення якості надання адмінпослуг Програми. ОТГ підтвердили спроможність створити належний ЦНАП у партнерстві з Програмою.
Загалом, до кінця року таку допомогу отримають 115 громад з 22 областей України. У рамках Раунду 1 буде створено 86 (72%) звичайних ЦНАП, 24 (20%) міськрайонних, 6 (5%) мобільних ЦНАП, 4 (3%) ЦНАП у рамках міжмуніципального співробітництва. Існують випадки інтеграції різних моделей у громадах, наприклад, міськрайонний мобільний ЦНАП, — повідомляє портал decentralization.gov.ua.
Наразі для всіх 115 громад затверджується Технічне завдання (ТЗ) — індивідуальний документ з максимально детальним описом усіх аспектів створення ЦНАП.
Технічне завдання складається з детального опису інституційного та фізичного аспектів створення ЦНАП. Для кожного аспекту ТЗ з громадою погоджений план реалізації з термінами та сферами відповідальності.
— За рахунок програми восени ми отримаємо нові меблі, комп’ютерну техніку, інформаційну систему «Вулик» та 5 навчальних тренінгів для персоналу. Підтримка програми дозволяє систематизувати роботу ЦНАПів, наблизити їх до стандартів центрів надання адмінпослуг у великих містах України та країнах Європи, — коментує Наталія Коваль. — У ЦНАПі має бути відкритий простір, зручна зона очікування, рівні умови доступу до приміщення для людей з інвалідністю, дитячі кімнати чи куточки, де батьки могли б спокійно лишити малюків на час оформлення документів. Нині ми працюємо, щоб Шполянський ЦНАП мав усе це, плюс позитивних і кваліфікованих адміністраторів, які б грамотно працювали в умовах виникнення конфліктних ситуацій, а в ідеалі — попереджали їх. Основна наша ціль — щоб жителі ОТГ і району могли швидко й комфортно отримати максимальну кількість послуг в одному місці. Для цього частину послуг, які раніше надавали різні спеціалісти міської ради, наприклад, соціальні та матеріальні допомоги, теж «переадресовуються» через ЦНАП. Це реально зручніше для людей, адже їм не потрібно ходити кабінетами, очікувати прийому необхідних спеціалістів та залежати від їхнього графіка роботи. Ми прагнемо, щоб людина, звернувшись до нашого ЦНАПу, швидко отримала всі необхідні їй послуги в комфортних умовах.
Нагадаємо, що в березні 2017 року європейську допомогу в розбудові Центрів адміністративних послуг отримали також Мокрокалигірська та Єрківська ОТГ з Черкащини.
Один замість трьох: чому ЦНАПи теж треба об’єднувати
Зі створенням ОТГ ЦНАПи ростуть, як гриби, що має не лише позитивний вплив. Інша сторона медалі — плутанина, яка виникає у свідомості клієнтів центрів надання адмінпослуг, коли в одному місті функціонує і районний, і міський ЦНАПи (або додатково ще й центр надання адмінпослуг від ОТГ).
— Нині в Україні функціонують 88 ЦНАПів в об’єднаних тергромадах, — коментує радник з надання муніципальних послуг Черкаського центру розвитку місцевого самоврядування Любов Полішкевич. — Це невелика цифра, враховуючи, що в нашій державі вже створено 705 ОТГ. Проте, в кожному районі кожної області існує районний ЦНАП, подекуди ще й міський, плюс по одному в обласних центрах. Якщо в місті два ЦНАПи — районний і міський, та ще й недалеко один від одного (як, наприклад, у Золотоноші, де відстань між ними — 250 метрів), це створює плутанину у відвідувачів та купу додаткової роботи для адміністраторів, які змушені постійно «перенаправляти» людей. А от в місті Умань — унікальна ситуація: у районному центрі вже функціонують два ЦНАПи — міський, що обслуговує 84 тисячі жителів, та районний, що надає послуги 44 тисячам мешканців району, а 9-тисячна Паланська ОТГ, географічне розташування якої та протяжність громади в 57 км зумовлюють розміщення центральної садиби Паланської ОТГ в місті Умані, — планує створювати власний ЦНАП також у місті Умані.
На мою думку, замість того, щоб будувати третій ЦНАП в одному й тому ж місті, краще цим установам об’єднатися в одну потужну. З такими ресурсами, об’єднавши зусилля, навіть енергоефективний ЦНАП побудувати можна. Тим більше, що приклади таких центрів вже є на Сумщині та Хмельниччині. Їхня вартість — від 1 мільйона 200 тисяч до 3 мільйонів гривень.
Об’єднання ЦНАПів актуальне ще й тому, що не всі районні центри надання адмінпослуг відповідають європейським нормам і вимогам чинного законодавства та є зручними для відвідувачів.
— Наприклад, у Каневі районний ЦНАП розташований не в центрі міста, а у провулку, який важко знайти, а міський — на другому поверсі колишнього дитячого садка. У приміщенні тісно, зона очікування всього 6-7 метрів. І от, хоча Канівський міський ЦНАП надає широкий перелік адмінпослуг, адміністратори там активні, завжди мають багато ідей з покращення роботи, та показники по кількості відвідувачів і наданих послуг доволі низькі. У Корсунь-Шевченківському районний ЦНАП розташований на другому поверсі адмінбудівлі. Людей з інвалідністю адміністратори обслуговують просто в холі. А коли клієнти шукають вхід до центру надання адмінпослуг, то спочатку стукають у кабінети на першому поверсі. Це відволікає і дратує і людей, що там працюють, і самих відвідувачів, — коментує Любов Полішкевич.
Тому, як на мене, для районів, які об’єднуються в одну громаду, — майбутнє за міськрайонними ЦНАПами — установами, які обслуговуватимуть жителів усього району в просторому зручному приміщенні за принципом «єдиного вікна», та «мобільними ЦНАПами» — автомобілями з підсилювачами інтернет-зв’язку та місцями оператора і клієнта. Такі «мобільні ЦНАПи» чергуватимуть за графіком у віддалених населених пунктах. Проте кожен випадок — індивідуальний. Якщо громада має кількість населення від 5 тисяч і села розташовані близько до адмінцентру ОТГ, але далеко від районного центру, є сенс будувати ЦНАП в ОТГ. У разі, якщо об’єдналися багато дрібних населених пунктів, більш логічним буде обслуговування людей мобільним ЦНАПом. А у населених пунктах від 1 тисячі населення доцільно створювати віддалене робоче місце.
Найголовніше, за словами Любові Полішкевич, обрати такий варіант, який буде максимально ефективним і зручним для жителів конкретної громади.
Джерело: zmi.ck.ua