Багато звичних і звучних фраз, які ми вимовляємо у повсякденному мовленні, виявляється, мають власну історію! І ці історії дуже цікаві, а крім того, розповідають маловідомі подробиці нашого минулого.
1. Який вік правильно вважати бальзаківським?
Вираз «бальзаківський вік» виник після виходу роману Бальзака «Тридцятирічна жінка» і допустимо щодо жінок не старше 40 років.
2. Звідки взявся вираз «У здоровому тілі – здоровий дух»?
Вираз «У здоровому тілі — здоровий дух» спочатку було з сатири римського письменника Ювенала і звучало так: «Треба благати богів, щоб дух здоровий був у тілі здоровому». Припускають, що основу цієї рядки лежить відома у Стародавньому Римі приказка: «У здоровому тілі здоровий дух — рідкісне явище».
3. Як самі шведи називають шведські стіл та стінку?
Шведський стіл самі шведи називають закусочним чи бутербродним. Термін, що означає у шведській мові шведську стінку, перекладається як «рама з перекладинами». Нічого не знають у цій країні і про шведську сім'ю — думка про те, що шведи набагато частіше за інші народи практикують спільне співжиття трьох і більше людей, є оманою.
4. Якої фрази Шерлок Холмс не говорив?
Фраза «Елементарно, Ватсоне!», яку ми звикли асоціювати із Шерлоком Холмсом, жодного разу не зустрічається в оригінальних книгах Артура Конан Дойла. Її вигадали в одній із театральних постановок за мотивами книг про Холмса, звідки фраза перекочувала у фільми. Найімовірніше джерелом фрази стала відповідь детектива з одного слова «Elementary» в оповіданні «Горбун» — єдиний випадок виголошення цього слова Холмсом за всю бібліографію.
5. Які вислови походять від указу таврувати лоби злочинцям?
Ще з 14 століття на Русі закріпилася практика таврувати лоби та щоки злочинцям. Звідси ведуть походження багато крилатих виразів: «на лобі написано», «затаврувати ганьбою» і «пропалений злочинець».
6. Звідки походить слово тютелька?
Тютелька – це зменшувальна від діалектного тютя («удар, попадання») назва точного влучення сокирою в те саме місце при столярній роботі. Сьогодні для позначення високої точності використовується вираз “тютелька в тютельку”.
7. Звідки взявся вираз «велика шишка»?
Найдосвідченішого і найсильнішого бурлака, що йде в лямці першим, називали шишкою. Це вийшло «велика шишка» для позначення важливої людини.
8. Звідки взялося вираз «сім п'ятниць тижня»?
Раніше п'ятниця була вільним від роботи днем, а як наслідок, базарним. У п'ятницю, отримуючи товар, обіцяли наступного базарного дня віддати гроші, що за нього належать. З того часу для позначення людей, які не виконують обіцянок, кажуть: «У нього сім п'ятниць на тижні».
9. Звідки взялися вирази «зарубати на носі» та «залишитися з носом»?
Раніше носом крім частини обличчя називали бирку, яку носили при собі і на якій ставили зарубки для обліку роботи, боргів тощо. Завдяки цьому виник вираз «зарубати на носі». В іншому значенні носом називався хабар, підношення. Вираз «залишитися з носом» означало піти з неприйнятим підношенням, не домовившись.
10. Звідки взявся вираз «шарашкіна контора»?
Присвійне прикметник «шарашкіна» утворилося від діалектного шарань («шваль, голота, жульє»). Вираз «шарашкіна контора» спершу означав буквально «установу, організацію шахраїв, ошуканців», а сьогодні застосовується для позначення просто несоїдної контори.
11. Звідки взявся вираз «грати на нервах»?
Коли давні лікарі відкрили значення нервів в організмі людини, вони назвали їх схожими зі струнами музичних інструментів тим самим словом — nervus. Звідси виник вираз для дратівливих дій – “грати на нервах”.
12. Звідки взялося вираз «не у своїй тарілці»?
По-французьки “асьєт” – це і тарілка, і настрій, стан. Імовірно, хибний переклад французького виразу став причиною появи фразеологізму «не у своїй тарілці».
13. Звідки взявся вираз «дихати на ладан»?
За християнським звичаєм, людину, якій залишалося недовго жити, священик сповідував, причащав і кадив ладаном. У результаті позначення болючої людини чи ледь працюючого устрою закріпилося вираз «дихає на ладан».
14. Звідки взялося вираз «перемивати кісточки»?
Православні греки, а також деякі слов'янські народи мали звичай вторинного поховання — кістки покійника вилучалися, промивалися водою і вином і вкладалися назад. Якщо ж труп знаходили незгаслим і здутим, це означало, що за життя ця людина була грішником і на ній лежить прокляття — виходити вночі з могили у вигляді упиря, вампіра, вовкулака і губити людей. Таким чином, обряд перемивання кісточок був потрібен, щоб переконатися у відсутності такого закляття. Сьогодні вираз «перемивати кісточки» означає розбір характеру людини.
15. Звідки взявся вираз «умивати руки»?
За євангельською легендою Понтій Пилат, змушений погодитися на страту Ісуса, умив руки перед натовпом згідно із заповідями Мойсея і сказав: «Невинний я в крові цього Праведника». Звідси відбулося вираження для зняття з себе відповідальності «я вмиваю руки».
16. Звідки взялося вираз «цап-відбувайло»?
За давньоєврейським обрядом, у день відпущення гріхів первосвященик клав руки на голову цапа і тим самим покладав на нього гріхи всього народу. Потім козла відводили до юдейської пустелі і відпускали. Звідси походить вираз «цап-відбувайло».
17. Звідки взявся вираз «типун тобі на язик»?
Невеликий роговий горбок на кінчику язика у птахів, який допомагає їм скльовувати їжу, називається типан. Розростання такого горбка може бути ознакою хвороби. Тверді прищики мовою людини названі типанами за аналогією з цими пташиними горбками. За забобонними уявленнями, типон зазвичай у брехливих людей. Звідси й недобре побажання «типун тобі на язик».
18. Звідки взялося вираз «гроші не пахнуть»?
Коли син римського імператора Веспасіана дорікнув йому в тому, що він ввів податок на громадські вбиральні, імператор показав йому гроші, що надійшли від цього податку, і запитав, чи пахнуть вони. Отримавши негативну відповідь, Веспасіан сказав: «А вони ж від сечі». Звідси походить вираз «гроші не пахнуть».
19. Звідки взявся вираз «Фома невіруючий»?
Коли апостолу Томі розповіли про воскресіння розп'ятого Христа, він заявив: «…якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого в його рани, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю». Сьогодні будь-яку людину, яку важко переконати в чомусь, називають «Фомою невіруючим».
20. Звідки взялося вираз «цвях програми»?
До всесвітньої виставки 1889 року в Парижі було присвячено відкриття схожої на цвях Ейфелевої вежі, що справило сенсацію. З того часу в мову увійшло вираз «цвях програми».
Джерело: www.factroom.ru
Источник: zefirka.net
