Бочки з відходами стали “домівкою” для деяких морських мешканців.
У другій половині XX століття в північно-східну частину Атлантичного океану скинули понад 200 000 барелів радіоактивних відходів. Через десятки років вчені виявили їх.
Зазначається, що під час французької експедиції в рамках проєкту NODSSUM (Nuclear Ocean Dump Site Survey Monitoring), яка тривала з 27 травня по 28 червня 2026 року, близько 30 вчених за допомогою пілотованого підводного апарата “Nautile” здійснили 20 занурень на глибину понад 4,5 кілометра. Це було перше за останні десятиліття детальне дослідження бочок з радіоактивними відходами з близької відстані.
Вчені виявили, що деякі з бочок із відходами були настільки кородовані, що їхній вміст витік на навколишній мул. Вимірювання на місці показали перевищення фонових рівнів радіонуклідів, причому кобальт-60 і ніобій-94 стали найяскравішими ознаками наявності самих відходів.
Також було зафіксовано цезій-137 та америцій-241. Обидва ці ізотопи утворюються як у результаті випробувань зброї, так і внаслідок ядерних аварій, через що їхнє походження визначити складніше.
Крім того, на бочках почали рости анемони, губки та мешкати краби. Вчені заявили, що це пов’язано з тим, що бочки з відходами є єдиною твердою поверхнею на морському дні, вкритому м’яким мулом.
Залишається невідомим, чи поглинають ці морські організми якісь речовини. Щоб це з’ясувати, команда зібрала зразки відкладень, води, організмів і мікроорганізмів поблизу бочок, а також контрольні зразки з прилеглих природних скелястих місць проживання.
Самі відходи виявилися низькоактивними, змішаними з бетоном або бітумом і запечатаними в металі. Стратегія утилізації того часу, ймовірно, передбачала, що вміст буде поступово витікати й розсіюватися в океані.
За словами вчених, лише Франція скинула понад 46 000 бочок з радіоактивними відходами під час двох операцій у 1967 та 1969 роках, хоча інші європейські країни також використовували цю ж зону скидання, тому дослідники досі з’ясовують, звідки саме надійшли ті чи інші бочки.
Під час детальної картографічної зйомки, проведеної минулого року роботом “Улікс”, було виявлено 3 355 окремих бочок і зібрано 5 000 літрів проб води, 345 кернів донних відкладень, а також 34 екземпляри риб і ракоподібних, що дозволило під час занурень 2026 року зосередитися на конкретних бочках, що представляють інтерес.
Під Сахарою виявили воду, яка пролежала там майже мільйон років
Нагадаємо, що Алан Макдональд із Британської геологічної служби у 2012 році провів оцінку запасів підземних вод по всій Африці, згідно з якою континент зберігає понад 650 кубічних км ґрунтових вод. Найбільші обсяги були зосереджені в осадових водоносних горизонтах під Лівією, Алжиром, Єгиптом і Суданом.
Більша частина ґрунтових вод знаходиться в найдрібніших з’єднаних порах між зернами та тріщинами всередині гірських порід. Це можна порівняти з просоченою водою кухонною губкою.
Крім того, результати показали, що деякі нубійські ґрунтові води залишалися під Сахарою майже мільйон років.
Вас також можуть зацікавити такі новини:
- У єгипетських гробницях знаходили мед віком у тисячі років: чому він не псується
- Ця печера настільки велика, що через неї міг би пролетіти літак: де вона знаходиться
- Вчені назвали найгірший рік в історії людства: це не те, що ви думаєте