Осінь — чудовий час для облаштування ділянки та висаджування рослин уздовж паркану. Ґрунт після літа ще теплий, опадів стає більше, а відсутність спеки допомагає саджанцям легше прижитися на новому місці.
Якщо висадити кущі та хвойні рослини за кілька тижнів до стійких морозів, вони встигнуть частково вкоренитися, а навесні швидше підуть у ріст. Для озеленення вздовж огорожі краще обирати зимостійкі види, які добре переносять обрізування і не потребують складного догляду.
Розповідаємо, які рослини можна висадити восени, щоб створити гарну композицію або щільну живу огорожу.
1. Туя західна
Туя західна — одна з найпопулярніших вічнозелених рослин для живоплоту. Вона допоможе приховати високий паркан, захистить ділянку від сторонніх поглядів навіть узимку та добре переносить формувальне обрізування.
Для огорож часто використовують сорти ‘Smaragd’ («Смарагд») та ‘Brabant’ («Брабант»). Перший формує акуратну вузьку крону, другий росте швидше й добре підходить для створення щільної зеленої стіни.
Посадкову яму роблять приблизно в півтора-два рази ширшою за кореневу грудку. За потреби на дні облаштовують дренаж, після чого додають родючий ґрунт. Коренева шийка після посадки має залишатися на рівні землі.
Туя рясно поливають, а за сухої осені продовжують поливати приблизно раз на тиждень до похолодання. Молоді рослини перед першою зимою бажано захистити від сильного морозу та зимово-весняних сонячних опіків відповідним укривним матеріалом.
2. Дерен білий
Дерен білий — декоративний кущ, який виглядає привабливо у будь-яку пору року. Влітку він утворює густу зелену або строкату крону, восени листя набуває жовтих, рожевих і пурпурових відтінків, а взимку особливо помітними стають червонуваті пагони.
Без регулярного формування кущ може виростати приблизно до 3 метрів заввишки та майже стільки ж завширшки. Тому для вузьких ділянок його доведеться періодично обрізати.
Посадкову яму роблять з урахуванням розміру кореневої системи, а на важких і перезволожених ґрунтах передбачають дренаж. Після посадки рослину поливають, а пристовбурне коло мульчують корою, компостом або іншою органічною мульчею.
У перший час після висаджування важливо стежити, щоб ґрунт не пересихав.
3. Пухироплідник калинолистий
Пухироплідник калинолистий цінують за густу крону та ефектне забарвлення листя. Залежно від сорту воно може бути зеленим, золотисто-жовтим або темно-пурпуровим.
Найяскравіше забарвлення зазвичай проявляється на добре освітлених ділянках. У густій тіні декоративні сорти можуть втрачати насиченість кольору.
Кущі виростають приблизно до 1,5–3 метрів і добре переносять обрізування, тому пухироплідник часто використовують для формованих і вільнорослих живих огорож. Наприкінці весни та влітку з’являються світлі суцвіття, а пізніше — декоративні плоди.
Після осінньої посадки рослини потрібно добре полити та замульчувати ґрунт. Надлишок добрив під час висаджування небажаний: для нормального вкорінення значно важливіші добре підготовлений ґрунт і достатня кількість вологи.
4. Спірея
Спірея — велика група декоративних кущів, серед яких є як компактні, так і досить високі різновиди. Залежно від виду та сорту рослини можуть цвісти білими, рожевими або малиновими квітками.
Важливо враховувати, що різні види спіреї цвітуть у різний час: одні — навесні, інші — влітку. Тому, підібравши кілька різновидів, можна отримати тривале цвітіння на ділянці.
Спіреї переважно невибагливі, добре переносять обрізування і підходять для створення невисоких живих огорож. Найкраще вони цвітуть на сонячних місцях, хоча багато видів витримують і легку півтінь.
Під час осінньої посадки яму роблять ширшою за кореневу систему. Кореневу шийку не заглиблюють. Після посадки кущ поливають, а ґрунт мульчують. Роботи бажано завершити до стійких морозів, щоб рослина встигла адаптуватися.
5. Барбарис Тунберга
Барбарис Тунберга — декоративний колючий кущ із великою кількістю сортів різної висоти та забарвлення. Листя може бути зеленим, жовтим, помаранчевим, червоним або пурпуровим.
Особливо ефектно барбарис виглядає восени, коли листя набуває насичених відтінків, а на пагонах з’являються червоні плоди.
Завдяки колючкам кущі можуть утворювати досить щільну живу огорожу. Барбарис добре переносить стрижку, посуху після вкорінення та невибагливий до догляду.
Восени його висаджують до промерзання ґрунту. Після посадки саджанець потрібно полити, а прикореневу зону бажано замульчувати. Молоді рослини в регіонах із суворими зимами можна додатково захистити від морозів.
6. Глід
Глід добре підходить для створення високої та практично непрохідної живої огорожі. Багато видів формують густу крону та мають колючки, тому такі насадження не лише декоративні, а й можуть виконувати захисну функцію.
Висота дорослих рослин залежить від конкретного виду та сорту — деякі глоди здатні виростати на кілька метрів. Вони добре переносять мороз, обрізування та міські умови, а після вкорінення досить стійкі до нетривалої посухи.
Найкраще глід розвивається на добре дренованих родючих ґрунтах, хоча загалом рослина невибаглива. Після осінньої посадки особливо важливо забезпечити саджанцю достатню кількість вологи.
Оскільки глід може сильно розростатися, місце для нього варто вибирати з урахуванням майбутніх розмірів крони.
7. Перстач кущовий
Рослину, яку часто називають «лапчаткою», українською правильно називати перстачем кущовим. Також можна зустріти назву дазифора кущова.
Це компактний декоративний кущ заввишки приблизно від 50 см до 1–1,5 метра залежно від сорту. Квітки бувають жовтими, білими, рожевими, кремовими або помаранчевими.
Перстач цінується за дуже тривале цвітіння — за сприятливих умов воно може продовжуватися від початку літа до осінніх холодів. Рослина добре переносить обрізування та морози, а після вкорінення досить стійка до посухи.
Водночас перстач не любить застою води, тому для нього особливо важливий добре дренований ґрунт. Уздовж паркану кущі можна висаджувати групами або поєднувати з вищими декоративними рослинами.
Що врахувати під час осінньої посадки
Незалежно від обраного виду, рослини бажано висадити до того, як ґрунт промерзне. Саджанцям потрібен певний час для адаптації та початку утворення нових коренів.
Після посадки ґрунт варто добре зволожити та замульчувати. Мульча допоможе довше утримувати вологу, зменшить перепади температури ґрунту та захистить кореневу систему під час перших морозів.
Також слід заздалегідь враховувати розміри дорослих рослин. Туя, дерен, пухироплідник чи глід із часом можуть зайняти значно більше місця, ніж невеликий саджанець, тому відстань до паркану та між кущами потрібно підбирати відповідно до конкретного виду й сорту.