Зліт та падіння українського автобусного заводу ЛАЗ

ЛАЗ був одним із найпотужніших автозаводів усього Радянського Союзу. Завод базувався у Львові, за це він отримав свою назву (Львівський Автобусний завод – ЛАЗ). Багато автобусів широко використовували в аеропортах на аеродромах. Досі в різних куточках СНД можна іноді побачити відому модель заводу ЛАЗ 695, яка не сходила з конвеєра 46 років.

Робота заводу розпочалася у 1945 році. Спочатку там випускали різноманітну промислову продукцію (причепи, автокрани), а 1955 року у керівництва заводу з'явився амбітний план побудови власних автобусів.

Були закуплені зразки іноземних Mercedes і Neoplan, і після їх детального вивчення з'явилася перша модель ЛАЗ 695, яка мала безліч модифікацій, і як уже зазначалося, майже 50 років не покидала конвеєра. У 1968 році ЛАЗ випустив свій тисячний автобус 695Б, на автомобільній виставці в Брюсселі модель отримала диплом та широке визнання у Європі.

У 70-х ЛАЗ починає випускати великі туристичні автобуси, таким чином складаючи серйозну конкуренцію «Ікарусу». Також завод почав освоювати тролейбусний ринок. У 1974 році ЛАЗ випустив свій стотисячний автобус. З 1977 року компанія почала випускати автобуси 4202 з автоматичною коробкою передач, ця подія стала великим досягненням на той час.

У 1988 році завод випустив 14646 автобусів, це був рекорд. З 1991 на міжміські автобуси ЛАЗ почали ставити двигуни Renault. Наприкінці 90-х інженери зробили масовий рестайлінг багатьох моделей, що дозволило заводу зберегти лідируючі позиції в Україні.

З 2004 року завод зайнявся випуском передових NeoLaz з низькою підлогою для міста (City) та обслуговування аеропортів. У 2008 році завод випустив ювілейний 365 тисяч екземпляр автобуса. ЛАЗ постачав свою продукцію для доставки команд та фанів, коли в Україні був футбольний турнір ЄВРО 2012.

Перші ознаки майбутнього краху автозаводу з'явилися 2001 року, коли понад 70% акцій компанії було продано «СІЛ-Авто». З того часу завод почав поступово занепадати. Чиновники так і не змогли повернути завод у державну власність.

У 2014 році було припинено роботу підприємств у Львові та Дніпродзержинську. Нині львівський відділ частково розпочав роботу, але ненадовго. Наприкінці весни 2015 року все обладнання з львівського заводу вирішили перевести до Дніпродзержинська, але й там завод так і не розпочав роботу. На початку 2019 року розпочалося повне знесення корпусів заводу, територію планується забудувати IT-хабом та житловими будинками.

Источник: zefirka.net

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.