Європейський Союз робить рішучі кроки у напрямку сталого розвитку, попри геополітичні та економічні виклики. Нова Директива про розширення прав і можливостей споживачів для зеленого переходу (Empowering Consumers for the Green Transition Directive) набирає чинності, аби обмежити грінвошинг та захистити споживачів.
З 27 вересня 2026 року компанії в ЄС не зможуть використовувати розпливчасті екологічні формулювання на кшталт «екологічний», «сталий» або «дружній до довкілля» без належних, перевірених доказів.
«Протягом багатьох років поняття екологічності системно девальвувалося. Частково – через недобросовісні практики бізнесу, коли маркетингові формулювання на кшталт «еко», «зелений» чи «дружній до довкілля» використовувалися без жодних підтверджень. Частково – через активний вплив галузевих лобістських груп, зацікавлених у збереженні статус-кво. У результаті споживач зіткнувся з інформаційним шумом, у якому стало складно відрізнити реальні екологічні переваги від маркетингових маніпуляцій. Це закономірно призвело до зростання скепсису щодо самої ідеї сталого розвитку. Саме тому нові європейські правила щодо боротьби з грінвошингом мають значення не лише для ринку, а й для відновлення довіри. Їхнє завдання – захистити поняття екологічності від знецінення та встановити чітке правило: будь-яка екологічна заява має підтверджуватися перевірюваними й незалежно верифікованими даними. Фактично Європейський Союз переводить екологічні твердження з площини маркетингу в площину відповідальності», — зазначає Сергій Рудковський.
Паралельно в ЄС набирає чинності Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR), який встановлює обов’язкові цілі зі скорочення пакувальних відходів: на 5% до 2030 року, на 10% до 2035 року та на 15% до 2040 року. На відміну від попередньої директиви, PPWR містить конкретні кількісні показники щодо перероблюваності, повторного використання та вмісту вторинної сировини в пакованні.
Ще одним важливим елементом є Регламент ЄС щодо запобігання знелісненню (EUDR). Він вимагає від бізнесу підтверджувати походження сировини та доводити, що вона не пов’язана зі знелісненням.
«У Європейському Союзі екологічна політика не залежить від політичної кон’юнктури чи інформаційного порядку денного. Вона базується на довгостроковому плануванні та послідовному впровадженні рішень. Тому уявлення про те, що питання сталого розвитку відійшли на другий план, не відповідає реальності. Останні законодавчі зміни – від PPWR до нових вимог щодо інформування споживачів – демонструють, що ЄС продовжує реалізовувати раніше визначений курс. Для бізнесу це означає одне: регуляторні зміни не варто сприймати як тимчасове явище. Це нові правила роботи ринку», — зазначає Сергій Рудковський.
Сергій Рудковський, як член правління EMPPA (European Moulded Pulp Producers Association), бере участь у профільних консультаціях та підтримує розвиток регуляторних механізмів, спрямованих на впровадження чітких вимог до безпечності, перероблюваності та ресурсоефективності пакування.
За словами Рудковського, активна взаємодія галузевих асоціацій, бізнесу та регуляторів дозволяє формувати збалансовані рішення, які одночасно відповідають екологічним цілям та економічним реаліям.
Результати дослідження компанії SEM ECOPACK, представлені на конференції Moulded Fibre Packaging Europe 2026, показали, що пластик досі домінує на полицях європейських супермаркетів (понад 50%). Пакування з формованого волокна становить близько 12%, а паперове — близько 6%. Однак, ринки з вищим рівнем проникнення альтернативних матеріалів, як-от Нідерланди, демонструють значний потенціал для зростання.
«Сьогодні ми оцінюємо потенціал ринку пакування з формованого волокна як кратний. Якщо зараз альтернативні матеріали займають близько 15% ринку, а пластик – понад 45%, то в найближчі п’ять років цей сегмент може зрости у 2–3 рази», — прогнозує Сергій Рудковський.
Попри глобальні виклики, послідовність європейської регуляторної політики свідчить: екологічна трансформація стає більш конкретною, вимірюваною та обов’язковою.
Які зміни очікують український ринок
Україна продовжує гармонізацію законодавства з європейськими вимогами у сфері управління відходами та розвитку циркулярної економіки. Міністерство економіки розробило проєкт Закону України «Про зменшення впливу пластикової продукції на довкілля», який передбачає поетапне обмеження виробництва, імпорту та розповсюдження окремих видів одноразової пластикової продукції, зокрема пластикових столових приборів, тарілок, трубочок, мішалок, ватних паличок, контейнерів і стаканів із пінополістиролу.
Обмеження використання виробів із пінополістиролу є логічним кроком, адже цей матеріал є одним із найбільш проблемних з точки зору управління відходами. Такі обмеження діють у країнах ЄС із 2021 року.
Законопроєкт також передбачає запровадження розширеної відповідальності виробника, обов’язкових вимог до маркування та поступове збільшення рівня збирання та переробки пластикових відходів.
«Для українського бізнесу швидка адаптація до нових правил – уже не виняток, а звична практика. За останні роки компанії навчилися працювати в умовах постійних змін, тому посилення екологічних вимог навряд чи стане критичним викликом. Водночас для великих системних гравців – мереж АЗК, крупних операторів громадського харчування та ритейлу – адаптація потребує стратегічного підходу. Йдеться не лише про заміну окремих видів упаковки чи матеріалів, а про перегляд закупівельної політики, логістичних процесів і довгострокових контрактів. Такі зміни варто планувати заздалегідь, щоб перехід відбувався поступово, без ризиків для безпеки споживачів, перебоїв у постачанні чи дефіциту дозволених рішень», — підсумовує Сергій Рудковський.
Наразі проєкт закону проходить етап громадського обговорення, а дата його набрання чинності буде визначена після завершення законодавчої процедури.