Сучасна людина завжди перебуває під впливом різних джерел освітлення. Це лампи, які ми включаємо в будь-який час, вуличні ліхтарі, екрани телевізорів і смартфонів. Ми навіть не замислюємося, як надлишок світла може вплинути на здоров'я. Але вчені вже підрахували, як порушення дозування світла може зашкодити організму.
Режим освітлення, в якому живе людина, впливає на циркадний ритм людини, тобто те, що деякі називають біологічним годинником. Крім цього, яскраве освітлення у приміщенні у вечірній та нічний час порушує вуглеводний баланс. Через це навіть може розвинутись ожиріння і, як наслідок, серцево-судинні захворювання.
Тож якщо когось непокоїть проблема зайвої ваги, то можна себе заспокоювати тим, що винна не їжа, а неправильне освітлення. А якщо без жартів, то проблема давно вже вважається у науковому світі дуже серйозною. Окрім надлишку штучного світла, людям не вистачає звичайного, денного. Це теж не робить нас здоровішими.
Весь день ми змушені проводити у приміщенні, при штучному світлі, перебуваючи в офісі, виробничому цеху чи квартирі. Жодна якісна лампа не замінить нормальну дозу сонячного світла, яку ми отримуємо при прогулянці вулицею. Проблема зажадала серйозного дослідження, яке провели вчені з Нідерландів.
Експеримент із освітленням
Метою наукової роботи було визначення джерела світла, що найкраще підходить вранці, вдень і ввечері людині. Розглядалися варіанти з погляду тих самих циркадних ритмів та обмінних процесів в організмі. Університет Маастріхта залучив до експерименту 14 добровольців віком від 40 до 75 років. Всі ці люди страждали від зайвої ваги або від інсулінорезистентності.
У процесі дослідження кожного поміщали у спеціальну камеру. Там було встановлено обладнання, що вимірює кількість кисню, що вдихається і видихається. Ці виміри допомагають розрахувати витрати енергії та швидкість метаболізму. Піддослідні перебували у камері дві доби. У цьому змінювалася інтенсивність висвітлення.
У першому випадку вдень у камері включали яскраве світло, а ввечері та вночі, з 18 до 8 годин, тьмяне. У другому — вдень горіло яскраве світло, а тьмяне включали з 18 до 23 години. У третьому — вдень включали тьмяне світло, а ввечері — яскраве. Щодня учасників годували тричі, забезпечуючи достатній рівень калорій.
Через чотири години після кожного їди медики брали в учасників досвіду аналіз крові. Вивчався вміст інсуліну, мелатоніну, тригліцеридів (жирів) та глюкози як натще, так і відразу після їжі. Результат виявився цілком передбачуваним. Найкращі параметри крові у людей були при режимі, коли вдень світило яскраве світло, а ввечері тьмяне.
Правильне освітлення – правильний обмін речовин
У всіх учасників при цьому перед вечерею у крові знижувався рівень глюкози, що вважається нормою. Після їжі при правильному висвітленні люди відчували приплив енергії та посилювався метаболізм. Загалом організм працював так, як це передбачено природою для здорової людини.
А от коли все було навпаки, і вдень світло було тьмяне, а вечорами яскраве, організм показував найгірший стан. Після їжі метаболізм був зниженим, як і витрати енергії. Порушилася і вироблення гормону мелатоніну, який відповідає за регулювання циклів сну. При тьмяному вечірньому освітленні, за 2-4 години до сну, його вміст у крові підвищується. Але коли освітлення працювало неправильно, цього не відбувалося.
Вчені з Університету Маастріхта дійшли важливих висновків. Людині, яка знаходиться весь час у приміщенні, важливо вдень збільшувати рівень освітлення. Вдень бажано знаходити час для прогулянок на вулиці. Перед сном бажано якнайменше контактувати з яскравими джерелами світла, у тому числі з гаджетами.
Источник: zefirka.net
