Дивно, але слова з часом змінюються не менше, ніж, скажімо, матеріальні предмети. Іноді модифікується їх звучання, котрий іноді сенс, причому буває, що у прямо протилежний. Вивчення етимології деяких старовинних понять призводить до незвичайних результатів.
Урок – це податок
Корінь «-рок-», який замінив «-річок» (від річки кажу) підказує нам, що «у-рок» – це вмова або умова. Тому в Стародавній Русі уроком називався фіксований розмір данини або будь-яких робіт, які мали бути виконані до певного терміну. Це в принципі близько до першого сучасного значення – «навчальне завдання», але дуже далеко від другого – «час, відведений для занять». Тому в дитинстві, читаючи у Бажова, що Степана наказали «у вибої прикувати (…) і уроки питати без поблажки», представлялася дуже сумна картина шкільних підручників і зошитів, розкладених поруч із ланцюгом та кайлом.
Погост – адміністративно-територіальна одиниця
Як не дивно, це слово має пряме відношення до попереднього, адже вперше адміністративно-територіальний поділ у Київській Русі встановила княгиня Ольга, поділивши Новгородську землю на цвинтарі та встановивши для них уроки. Сьогодні більшість людей впевнені, що цвинтар – це цвинтар (можливо, сільський чи занедбаний), проте за старих часів у цьому слові чули корінь «гість», адже так називали місця, де приймали гостей – збирачів уроків (тобто податків). Для зустрічі князя та дружини, які приїхали за податями, будували особливі гостьові будинки. Надалі цвинтарями стали називати адміністративно-територіальні одиниці, до яких могло входити кілька сіл і сіл (аналог сучасних районів), а також і саме містечко, в якому цвинтар знаходився. Пізніше у цих же «районних центрах» будували насамперед церкви та влаштовували цвинтарі, від чого, можливо, значення слова поступово змістилося.
Задниця – це спадок
Наслідуючи напрочуд вигадливими шляхами, це слово з цілком офіційного, вживаного, наприклад, в «Російській правді», перетворилося на анатомічно-непристойне. За старих часів його розуміли швидше в часовому сенсі – те, що залишається за людиною.
Виродок – первісток і майбутній глава сім'ї
Відлуння первісного значення цього лайливого слова завжди смішить нас у польській мові, де uroda означає «краса». Слово ж справді пов'язане зі словом «рід», тому за старих часів виродком був той, хто на славу вродив у своїх батьків. Як не дивно, надалі поняття «постраждало» саме через своє «завищене» значення. Пізніше так стали називати людей, близьких до Бога, від яких воно перейшло на блаженних – потворних. А там і до сьогодення було не дуже далеко.
Принадність – обман і спокуса
Знову ж таки, далекий відгук цього первісного значення ми чуємо у слівці «принадити», яке досі має негативний сенс. Корінь «лістощі» означав раніше «приманку» та «хитрість». У церковно-слов'янській мові, до речі, слово зберегло початковий посил і означає спокусу, спокусу від злого духу, плоди плотського розпалювання зарозумілість, самовпевненість, зверхність і звелич.
Тиждень – неділя
Логіка нашої мови тут виявляється явно: «тиждень» означає «не робити», тобто відпочивати. Раніше так називався вихідний день, а потім почали називати весь відрізок часу. Початкове значення збереглося у братніх слов'янських мовах.
Боягуз – землетрус
Небагато застаріле слово «трусити» у значенні «трясти» допомагає нам зрозуміти старовинний зміст цього іменника. Боягузом раніше називали будь-яку тряску і землетрус у тому числі. До людини, що тремтить від страху це слівце пристало пізніше.
Цікаво, що найчастіше досить прості слова, змінюючи значення, перетворювалися саме на лайки. Така незавидна доля спіткала, наприклад, поняття «негідник», яке за старих часів означало просто людину незнатного роду (це, напевно, спочатку мало на увазі певний сумнів у його чесності). «Сволота» за старих часів називали купу речі, які сволокли в одне місце. Пізніше так почали називати натовп людей, які зібралися невідомо навіщо, та був і окремих поганих особистостей. Слово «вульгарний» втратило за століття букву «р» і позитивний зміст. Раніше так називали «старовинне, споконвічне, те, що пішло здавна». Негатив у слові з'явився з петровськими реформами, коли пішла мода на оновлення, а старовину оголосили низькопробною.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/300120/45334/
Источник: zefirka.net
