Всім відомо, що корова – наша годувальниця. Вона дає нам молоко, м'ясо і слугує тягловою силою. У корів велика тривалість життя – близько 35 років, але їй не дають постаріти, відводячи на бійню. В основному корову ми любимо за смачне молоко, з якого також виходить олія – без неї страви не були б такими ласими!
Нам відомі найпоширеніші види корови: чорно-строката, бестужівська, холмогорська, кавказька бура та інші. Цих корів вигідно вирощувати для потреб і реалізації – вони приносять господарям непоганий прибуток. Але, крім відомих порід, є й інші – вони теж заслуговують на увагу, т.к. дуже гарні!
Монбельярдська
Багато хто думає про придбання цієї породи корови, адже приваблює цікава реклама, проте інформації про неї не так багато. Але ми не фермери, а просто ті, хто цікавиться, так що для нас інформації достатньо. Монбельярдська порода виведена у Франції, відноситься до елітного виду худоби.
Жирність її молока – понад 4%, а за лактаційний період вона дає 8500 л. Монбельярдська корова має дуже привабливу зовнішність: контур її тіла плавне і витончене, масть червоно-строката, на тулуб характерні для породи цятки. Голова біла. Така корова коштує недешево – за придбання однієї потрібно заплатити близько 100 000 рублів.
Бельгійська блакитна
Багато хто, хто вперше бачить бельгійську блакитну корову, вважають, що це фотошоп, що ожив! Зовні корова схожа на хитавицю, яка перезаймалася у спортзалі. Це і є основною особливістю бельгійської блакитної корови – м'язистого тіла. Завдяки генетичним модифікаціям м'яза буренок ростуть все життя.
Забарвлення у такої цікавої корови буває різноманітним: сіро-білим, блакитним або просто білим. Найчастіше тіло має блакитний відтінок – тому така й назва. Хоч багатьох і лякає зовнішній вигляд корови, але характером вона дуже добра, спокійна і показує високий інтелект. Найбільш поширена у США, Франції, Німеччині.
Ярославська
Ярославська порода корів виведена біля Росії. Її продуктивність незрівнянна, є найстарішою коровою в Росії і взагалі у світі. Вивели її у XIX столітті і, як можна судити за назвою, вона була отримана у Ярославській губернії. Сьогодні її успішно розводять у деяких російських регіонах.
Маст у цієї корови зазвичай чорна, але зустрічаються і строкаті забарвлення, навіть червона. Характерною особливістю ярославської корови є тонкі та невисокі кінцівки – це і впадає у вічі насамперед. Як уже говорилося вище, корова дуже продуктивна – від однієї можна отримати на рік 3000-6000 л молока.
Якутська
Ця корова має цікаву зовнішність, але, крім примітного зовнішнього вигляду, вона також неймовірно витривала, що робить її улюбленицею серед фермерів. Якутська корова має цікаве походження: її прабатьком був індійський зебу, проте переважна більшість корів походить від європейського туру.
Якутським коровам не страшні навіть люті морози, плюс до всього взимку навіть не потребують хліву. Але на якийсь час вони мешкають у теплому приміщенні. Влітку та навесні якутська корова цілком задоволена травою, яку знаходить сама. Але в масті є й недоліки: на вим'я є вовна, а соски невеликі. Плюс до всього вона чинить опір штучному запліднення і згодна спаруватися тільки з племінним биком.
Техаський лонгхорн
Ця корова, безсумнівно, має красуватися на календарях і фотошпалерах, адже вона виглядає приголомшливо! Техаський лонгхорн з'явився у США від схрещування англійської великої рогатої худоби та креольської іспанської породи. Найяскравішим у зовнішності корови є роги, що досягають завдовжки 2 метри.
Заводчики зазначають, що техаський лонгхорн – корова досить агресивна, тому 1861 року в штатах Міссурі та Канзасі скотарям заборонили їх розводити. На якийсь час розведення зупинилося, а після громадянської війни продовжилося. Є один бик, який навіть потрапив до Книги рекордів! Джей Ер має найдовші у світі роги – 3 метри, можливо, вони стануть ще довшими.
Кьяніне
Кьяніне – одна з найстаріших і найкрасивіших порід корів. Назва цієї красуні походить від долини Кьяна, що тягнеться в Тоскані від Ареццо до Сан Кашіано. Римляни та етруски захоплювалися цією породою за працездатність, а біле забарвлення корови особливо вписувалося у тріумфальні ходи.
Кьяніне – найбільша корова, вона сягає майже двох метрів, про зовнішність говорити комплімент навіть зайво – тож зрозуміло, що корова дуже приваблива. Кьяніне цінують за смачне дієтичне м'ясо, яке вважається найкращим у світі. Зовні корова виглядає потужною, але жиру насправді у неї небагато – велика вага досягається через м'язи.
Бура латвійська
У Росії її бура латвійська корова користується популярністю у фермерів, тому що вона невибаглива у змісті, швидко звикає до суворих умов, має міцну імунну систему. Корова дає найсмачніші м'ясо та молоко. Представники бурої латвійської породи містяться у кількох російських регіонах.
Бура латвійська корова буває найрізноманітніших відтінків, але голова, шия та вуха завжди темні. Порода досить нова – вона з'явилася у ХІХ столітті. Бичків цієї породи починають швидко відгодовувати для вибою, починаючи з 18-ти місяців. Фермер отримує 50% м'яса, що відрізняється соковитістю та ніжністю.
Ватуссі
У світі багато дивовижних порід корів, ватуссі – одна з таких. У неї довгі та товсті роги, але питання – для чого такі? Ватуссі – це домашня корова, виведена в Африці, але знайшла свій притулок в Америці. Дорослі бугаї важать дуже багато – 800 кг, але це не найпримітніше, куди більше приваблюють роги, на які з побоюванням поглядають хижаки.
Без перебільшення можна сказати, що ватуссі – рогата корова. Одна з них навіть потрапила до Книги рекордів. Загалом можна сказати, що роги, що важать 100 кг, коровам призначені для захисту – хижаки через них до них не наближаються. А ще ними бики влаштовують розбирання. У кого вони масивніші і більші, у того більше шансів піти з буренем на побачення.
Зебу
Зебу – корова з Африки, але можна зустріти й у Росії. Вважається, що цій породі більше 300 000 років вперше була приручена єгиптянами. Батьківщиною унікальної породи є Шрі-Ланка – це не дивно з огляду на те, що зебу легко переносить жаркий клімат. Тварина вважається в Індії шанованим: цю масть не можна вбивати, бити і лаятись на неї!
Відмінною рисою корови є продуктивність. Теля цього виду оцінюється в 50 000 рублів. Зовні зебу – витончена тварина, на спині має горб, що важить близько 8 кг. У висоту зазвичай не перевищує 1 метр. Порода відрізняється блискучим волоссям, вузькими грудьми, худорлявими ногами.
Хайленд
Шотландська корова хайленд – та, яку можна бачити на різних календарях та листівках. Зовні дуже гарна, схожа на казкового персонажа! Їжу ця порода може знайти собі в будь-яку погоду, не хворіє, загалом чудово почувається. Єдиний мінус – дає мало молока, а ось м'ясо фантастично смачне.
Корова з'явилася північ від Шотландії, якому й завдячує своєю красою. У хайленд довга вовна, яка служить захистом від холоду. Породу охоче розводять і в інших країнах – маленькі телята нагадують зворушливі плюшеві іграшки. Та й за характером ця корова просто душка: спокійна, м'яка, та й у догляді невибаглива.
Джерело: https://top10a.ru/samaya-krasivaya-korova-v-mire.html
Источник: zefirka.net
