Прості речі, якими ми користуємося щодня, рідко викликають запитання. Справді, навіщо ще потрібен пластилін, туфлі на високих підборах чи цукрозамінник? Насправді, створюючи деякі побутові пристрої, їх виробники мали на увазі зовсім інше…
Прародитель такого улюбленого дітьми м’якого пластиліну Play-Doh був створений далекого 1930-го, компанією з виробництва мила Kutol Products. Пластичну речовину призначали для очищення шпалер від вугільної сажі. Пластилін був особливо актуальним серед громадян США того часу, оскільки їх переважна більшість користувалася вугільним опаленням, що залишає на стінах гар. За допомогою речовини, яка в майбутньому отримала назву Play-Doh, виходило легко усунути сажу, не пошкодивши при цьому шпалери.
Електроручка для тату-машинки
Ручка з гострим наконечником, яка сьогодні використовується у тату-салонах, була створена відомим винахідником Томасом Едісоном. Пристрій отримав назву «електричне перо» та застосовувалося для копіювання документів. Ідея використовувати електроперо для створення малюнків на людській шкірі спала на думку тату-майстру Самуелю О’Райлі. Він трохи змінив конструкцію — так прилад отримав нове життя. Сьогодні електроручка виглядає майже так само, як за О’Райлі.
Туфлі на високих підборах
Улюблене багатьма жінками взуття раніше використовувалося виключно для верхової їзди. З її допомогою нога не «гуляла» в стремені і чудово фіксувалася — особливо коли вершники вставали під час галопу коней. Цікаво, що на той час високі підбори використовували не лише жінки, а й чоловіки.
Пухирчаста плівка
Пухирчасту плівку випадково винайшли інженери Альфред Філдінг та Марк Шаван. Вони хотіли скласти шпалери, що миються для використання в своєму гаражі. Для цього вони взяли дві клейонки для ванни і приклеїли їх один до одного. Бульбашки, що утворилися між ними, і стали прабатьками плівки з бульбашками. Сьогодні її використовують як матеріал для пакування.
Сахарозаменитель
Харчова добавка була створена Джеймсом М. Шлаттером у 1965 році. На той час хімік працював над ліками для шлункової виразки. Цукрозамінник він синтезував випадково, на проміжному етапі роботи. Вирішивши перевернути зошит, на який потрапив білий порошок, він облизав палець і виявив, що отримана речовина була солодкою на смак. Пізніше цукрозамінник почали використовувати у всьому світі.