Ці події забрали сотні тисяч людських життів, докорінно змінили історію і показали, на що здатні розлючені, доведені до злиднів і скривджені люди. У цій статті ми підібрали 5 найбільш масштабних народних повстань, які змусили здригнутися весь світ.
Повстання Спартака (74 – 71 роки до н. Е..)
Найбільшим заколотом Античності та одним з наймасштабніших повстань рабів історія людства. Що спалахнуло в самому серці Стародавнього Риму – в Італії, воно докорінно змінило історію Європи і стало одним із кроків щодо знищення Сенату та становлення Римської Імперії.
Спартак був рабом та гладіатором. Йому вдалося втекти з групою прихильників із гладіаторської школи на околиці Неаполя. Звідти він влаштовував набіги на поселення, до нього приєднувалися раби, що повстали. Римські легіони воювали далеко на кордонах, тому Спартак легко розбивав частини армії, що залишилися в Італії.
Вважається, одна частина повстанців мала намір захопити столицю і покласти край рабовласництву. Інша – прорватися до Галії та розсіятися. Число повсталих досягло 120 тисяч осіб, бойові дії охопили більшу частину Апеннінського півострова.
Однак до 71 р. до н. повстання все ж таки було придушене легіонами полководців Марка Красса та Гнєя Помпея. Їхня перемога і подальше консульство призвели до ослаблення республіканських інститутів і наблизило епоху імперії. Загальна кількість втрат із двох сторін оцінюється від 150 до 200 тисяч осіб. Була розорена Італія, розграбовані десятки найдавніших міст та поселень.
Тайпінське повстання (1850 – 1864 рр.)
Один із найбільш кровопролитних конфліктів у світовій історії та найбільша війна XIX століття. Загальна кількість загиблих із двох сторін оцінюється від 30 до 100 млн осіб.
Повстання тайпінів стало наслідком зубожіння селянства, демографічного вибуху та нестачі землі, голоду, а також поширення наркоманії після Першої Опіумної війни.
Все це зумовило появу релігійно-політичної секти на чолі із Хуном Сюцюанем. Діяч захопився християнством і вирішив принести його до Китаю: проголосив рівність статей та соціальних станів, заборонив шкідливі звички та організував сепаратистську війну.
Виступ був придушений офіційною владою за допомогою європейських армій. Китай виявився знекровлений та економічно поневолений. Повстання тайпінів занурило країну на десятиліття у громадянські війни.
Велика французька революція (1789 – 1799 рр.)
Загальні втрати оцінюються у 600-800 тисяч жителів чи 2,5-3% населення Франції. Однак революція призвела до зламу всіх традицій та порядків у Франції та Європі, а також до кровопролитних конфліктів, приходу Наполеона Бонапарта до влади та війн Франції з усією Європою – жертвами стали щонайменше 3 млн осіб.
Приводом стали неврожаї та голод. Незважаючи на це, влада продовжувала експортувати зерно на шкоду населенню. Економічна криза, викликана втручанням в Американську революцію, посилила становище як жебраків, і заможних французів.
У результаті, коли Король Людовік XVI не зміг домовитися з народом, повсталі сміли і його, і весь режим. Революція перемогла, більшість старих інститутів та традицій були замінені та лягли в основу сучасної Франції та Європи.
Лютнева та Жовтнева революції та Громадянська війна в Росії (1917 – 1922 рр.)
Подія забрала від 10 до 17 млн життів. Причин було багато: відсутність реформ, бідність населення, некомпетентність Миколи II у багатьох питаннях, небажання влади на компроміси з народом. Усе це розвивалося у межах загальної нестабільності, викликаних Російсько-японської та Першої світової війнами.
Впоратися з проблемами російська корона не змогла. У наступні роки Росія порине в хаос і громадянську війну, втратить мільйони життів та десятиліття економічного розвитку. Чи варто нагадувати, як вплинула світ перемога революції? Ймовірно, це найбільш доленосна світова подія з усієї добірки.
Громадянська війна у Китаї (1927 – 1950 рр.)
Серія конфліктів, що призвела до загибелі загалом понад 15 млн осіб. Війна велася між націоналістами та комуністами – «білими» та «червоними». Однак перші в Піднебесній виграли, встановивши 1912 року на зміну імперії Республіку Китай.
Спочатку комуністи та республіканці співпрацювали: разом воювали проти сепаратистів, намагаючись об'єднати країну. Але вже в 1927 році вони посварилися, і влада Китаю оголосила комуністів поза законом і почала проти них війну.
По суті, владу в країні захопила одна партія – Гоміньдан, на чолі з'явився Чан Кайші. До 1936 комуністи були майже знищені, але отримали «перепочинок» через вторгнення Японії до Китаю. Усе це відбувалося за умов постійних збройних конфліктів, повальної злиднів і безвладдя.
У 1946 році, коли Японія була повалена, громадянська війна знову розгорілася. Проте тепер комуністичними ідеями надихалися китайські маси, а постачав їх у СРСР. Вони розгромили армію націоналістів, Гоміньдан утік на Тайвань.
До 1950 року «червоні» нарешті перемогли у війні. Однак Китай не повернувся до мирного життя. Ще 30 років його трясуть «геніальні» ідеї Мао Цзедуна та внутрішні заворушення. До стабільності та економічного зростання країна повернеться лише наприкінці 70-х років, з проведенням ринкових реформ.
Важко уявити, що могло бути, якби цих подій не сталося. Відомо одне: світ був би зовсім іншим.
Источник: zefirka.net
