Особливості національних перевезень: перевантаження

Таке ви навряд зустрінете на наших вулицях. Це можна назвати божевіллям або боротьбою за ефективність, але на жителів Європи такі картини справляють незабутнє враження.

Республіка Малаві – держава в Південній Африці. Так тут перевозять тюки з тютюном, щоби взяти участь в аукціоні. Це з основних експортних товарів у республіці. (Фото Eldson Chagara | Reuters):

Індійський штат Тріпур. Фермер перевозить солому своїм велосипедом. За один раз більше забрати не вдалось. (Фото Jayanta Dey | Reuters):

А таке можна зустріти на вулицях Шанхаю. Жінка перекладає на велосипеді теплоізоляційні плити. (Фото Nir Elias | Reuters):

Обмежена видимість. Шеньян – найбільше місто в північно-східній частині Китаю. Перевезення коробок та ящиків на триколісному велосипеді. (Фото Sheng Li | Reuters):

І знову Китай, провінція Хебей. Фермер везе сушені стебла. (Фото Jason Lee | Reuters):

Весняний фестиваль у Китаї – одне з найбільших свят планети. Щороку десятки тисяч китайців повертаються на батьківщину, щоб відзначити наступ нового року за місячним календарем разом зі своїми сім'ями. Святковий період триває в Китаї 40 днів. У ці дні відчувається серйозна проблема з квитками, і іноді краще влізти в поїзд через вікно. (Фото Jianan Yu | Reuters):

Прикордонний пункт “Рафах” – єдиний для мешканців Гази вихід у зовнішній світ – був закритий у середині 2007 року. Ці палестинці чекають на автобусі переходу кордону, 6 березня 2007 року. (Фото Ibraheem Abu Mustafa | Reuters):

Пномпень – столиця Камбоджі. Так тут люди найчастіше дістаються після роботи додому. (Фото Chor Sokunthea | Reuters):

Знову Бангладеш, місто Дакка. Робітники везуть ринку порожні бочки. (Фото Rafiqur Rahman | Reuters):

Кордон між Газою та Єгиптом. Ця палестинська родина невірно розрахувала кількість людей у возі. Хоча до кордону вони якось дісталися. (Фото Suhaib Salem | Reuters):

Нуакшот – столиця Мавританії, економічний та культурний центр країни. Так тут перевозять тюки з рисовими стеблами, 30 січня 2008 року.

У приміських поїздах Мумбаї, Індія. (Фото Punit Paranjpe | Reuters):

Центр Пекіна. Завантажений під зав'язку триколісний велосипед. (Фото David Gray | Reuters):

Переправа річкою Ялу, місто Сінийджу, Північна Корея. (Фото Jacky Chen | Reuters):

Місто Мандалай – колишня столиця королівства Бірми. Буддійські ченці не влізли до місцевої маршрутки, довелося їхати ззаду. (Фото Soe Zeya Tun | Reuters):

Індійська Уттар-Прадеш. Діти повертаються зі школи додому. (Фото Parivartan Sharma | Reuters):

Місто Могадішо — столиця Сомалі, найбільше місто та головний порт країни, а також її культурний та фінансовий центр. Місцеві жителі їдуть у справах на пікапі, 2 вересня 2009 року. (Фото Omar Faruk | Reuters):

Бомбей, Індія, 14 липня 2005 року. Сотні мільйонів індійців, у тому числі дітей та старих, борються за виживання, маючи менше 1 долара на день. (Фото Adeel Halim | Reuters):

Понад 2.5 мільйони мусульман зібралися недалеко від столиці Бангладеша на Всесвітні мусульманські збори — друге після ходжу найбільше щорічне ісламське свято. Після закінчення спільної молитви величезна кількість віруючих повертається на батьківщину, котрим доводиться їхати на дахах поїздів, автобусів. Повернення на батьківщину по-бангладешськи – незвичайне видовище:

Ця жінка купила диван та везе його додому на своєму триколісному велосипеді. Мабуть, доставка не входила до вартості. Центр Пекіна. (Фото David Gray | Reuters):

Ця людина заробляє вантажними перевезеннями. Він не міг собі дозволити купити для цього автомобіль, а ось велосипед за $55 — це запросто. Його нове замовлення – доставка бамбукових кошиків, Пекін. (Фото Andrew Biraj | Reuters):

А це продавець меблів, що везе свій товар на ринок вулицями Шанхаю. (Фото Stringer | Reuters):

Продавщиця пусті пляшки в Марокко. (Фото Jon Nazca | Reuters):

Ці люди їдуть на фестиваль парфумів, що проходить неподалік міста Мандалай — другого за величиною міста в М'янмі. Місце у вагонах вистачило не всім. (Фото Soe Zeya Tun | Reuters):