Коли у Радянському Союзі пройшли випробування атомної бомби, в інформаційних зведеннях, природно, нічого не йшлося про подробиці її створення. І більше не оголошувалися відомості про те, яку роль у цьому відіграла зовнішня розвідка. Мав пройти майже півстоліття, перш ніж прозвучала правда про масштабну операцію «Енормоз», блискуче проведену розвідниками. Саме завдяки їй стало можливим створення атомної бомби у СРСР.
Таємні розробки
Вивчення радіоактивності та властивостей урану велося з початку ХХ століття. Вчені у всьому світі активно обмінювалися своїми досягненнями та розробками, а результати досліджень тут же ставали відомими колегам з різних країн, вони публікувалися у профільних виданнях та озвучувалися на наукових конференціях.
Але навесні 1939 року в лондонському журналі Nature була опублікована стаття Вивільнення нейтронів в ядерному вибуху урану авторства трьох вчених: Льва Коварського, Фредеріка Жоліо-Кюрі і Ганса Фон Халбана. Стало зрозуміло, що атомна енергія може бути використана у мирних цілях. Після отримання Жоліо-Кюрі патенту на креслення атомного реактора та атомної бомби розробки відразу були засекречені.
Фредерік Жоліо-Кюрі. / Фото: www.fineartamerica.com
Остання наукова стаття на цю тему вийшла у червні 1940 року у виданні «Фізик-ревю», після чого навіть у спеціалізованих наукових журналах настав етап повного мовчання. Але на той час в інших країнах теж велися роботи в галузі ядерної фізики, а вільна публікація матеріалів дослідження вже припинилася. Водночас американські вчені запросили допомогу уряду на проведення робіт з розробки атомної бомби. У Західній Європі та США розробки велися в умовах найсуворішої таємності, а в пресі під забороною було навіть вживання словосполучення «атомна енергія».
Збір даних
Леонід Квасніков. / Фото: www.mir-znaniy.com
Вперше на це звернув увагу начальник науково-технічної розвідки Радянського Союзу Леонід Квасніков, а його припущення підтвердив Гайк Овакімян, резидент у Нью-Йорку, який повідомив про повну відсутність публікацій про дослідження.
З ініціативи Кваснікова резидентурам у Великій Британії, Франції, Німеччині та США було розіслано директиви, згідно з якими слід було негайно розпочати пошук наукових центрів, які працюють над розробкою ядерної зброї, а також забезпечити отримання достовірної інформації з цієї проблеми.
Операція отримала назву «Енормоз», а доступ до неї був у дуже обмеженого кола осіб, до яких входили керівники зовнішньої розвідки СРСР, резиденти, які забезпечують виконання завдання, та перекладачка.
До Центру вже на початку осені 1941 року почали надходити дані про те, що створення ядерної зброї в Англії та США вже набуло цілком реальних обрисів. Англійські та американські вчені об'єднали свої зусилля в галузі ядерних досліджень. При цьому ядерні об'єкти мали будуватися в США через постійні загрози бомбардування Великобританії.
План заходів щодо агентурно-оперативної розробки «Енормоз». / Фото: www.coollib.xyz
А вже на початку 1942 року під Таганрогом був захоплений полонений, у речах якого було виявлено зошит, що містив записи про плани німців щодо створення та використання ядерної зброї. Захоплений німецький офіцер служив в інженерних частинах і в минулому явно стосувався наукових розробок. Дивні з погляду фронтової розвідки записи було передано до Наркому оборони, а звідти потрапили до рук уповноваженого Держкомітету оборони з науки Сергія Кафтанова.
На підставі всіх даних було підготовлено спеціальне повідомлення для Йосипа Сталіна, підписане Берією. У ньому пропонувалося створити при Держкомітеті оборони дорадчий науковий орган, який організовував би і координував роботи зі створення ядерної зброї в Радянському Союзі.
Успішна операція
Ігор Курчатов. / Фото: www.yandex.net
Майже рік вся інформація, зібрана резидентами зовнішньої розвідки, акумулювалася у спецслужбах та спецвідділі Академії наук СРСР. Але фізиків ніхто до даних не допускав. Вже листопаді 1942 року було прийнято рішення показати матеріали вченим. НКВС особисто затвердив кандидатуру Ігоря Курчатова, який уже пропонував використати ланцюгову реакцію в урановому ядерному реакторі.
Але реальні матеріали з американського центру ядерних досліджень було отримано лише наприкінці 1943 року, коли у США з Великобританії вирушила група вчених, які мали брати участь у створенні атомної бомби. У складі групи був Клаус Фукс, німецький комуніст та політичний емігрант. Він і став ключовою фігурою, завдяки якій радянська розвідка отримала найціннішу інформацію з Лос-Аламосу, де знаходився секретний центр.
Перша радянська атомна бомба. / Фото: www.rt.com
В результаті в руках спецслужб СРСР опинилися тисячі сторінок описів технічних конструкцій та самого принципу дії атомної бомби. Крім того, у Радянському Союзі виявилися найцінніші зразки речовин, які використовуються у виробництві зброї. Усі матеріали ретельно вивчав Ігор Курчатов. Розвідники працювали над збором та передачею інформації вченим, при цьому дані отримували не лише зі США, а й з інших країн, де велася робота над створенням ядерної зброї.
Перше випробування атомної бомби у СРСР відбулося 29 серпня 1949 року. / Фото: www.wdr.de
В результаті вивчення даних радянські вчені отримали можливість проаналізувати результати досліджень іноземних вчених та розробити власну концепцію створення атомної бомби, яка була випробувана наприкінці серпня 1949 року. Слід зазначити, що без участі зовнішньої розвідки шлях радянських учених міг бути набагато довшим, оскільки країна була виснажена війною. А затримка у такому важливому питанні могла закінчитися дуже плачевно для Радянського Союзу.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/030220/45364/
Источник: zefirka.net
