Німецький фотограф з 1978 року подорожує світом і знімає, як люди чекають на зупинках громадський транспорт.
1978 року Дітер Лейстнер зробив перший знімок автобусної зупинки. На той час він ще не знав, що це стане початком проекту завдовжки 40 років, за яким буде вихід фотокниги «Очікування: люди в дорозі». Куди б він не вирушив — до Європи, Азії, Південної Америки чи Нової Зеландії, країни з капіталістичним чи соціалістичним політичним режимом, — фотограф помічав загальний настрій людей, які чекають на свій автобус.
Дітер Лейстнер – німецький фотограф. Живе та працює у Вюрцбурзі. Викладає фотографію на факультеті дизайну в Університеті прикладних наук Вюрцбург-Швайнфурт, проводить лекції з усього світу.
— Я не думав, що фотопроект виявиться таким довгим. Перший знімок для нього я зробив в університеті: я тоді переїхав із села в дуже велике місто і хотів краще дізнатися про нього. Якщо їздити містом машиною, багато не побачиш, бо треба стежити за дорогою. Тому я катався автобусами та трамваями — і з подивом спостерігав, що люди робили, поки чекали на зупинках.
Проект розвивався спонтанно: у подорожах я просто фотографував людей на зупинках. Через 40 років у мене виникло відчуття, що все це перетворилося на цікаву історію і мені захотілося показати проект. Тоді я вибрав для фотокниги та виставок найцікавіші знімки.
Фотографії були зроблені у більш ніж 30 країнах та 60 містах. Я редагував більше 500 зображень. Вибір знімків був непростим: я намагався знайти найбільш типові для різних країн мотиви і уникнути повторів. Деякі місця я спеціально приїхав для цих фотографій.
Найвеселіше мені було в Аргентині та Південній Кореї, бо люди там розслаблені та доброзичливі.
Є багато зупинок, цікавих з погляду архітектури, як сучасних, так і старих. Мені здається, найбільша архітектурна цінність у зупинок в австрійському Брегенці: як виявилося, над їхнім дизайном працювало 10 архітекторів з усього світу. У Сеулі я виявив кілька цікавих сучасних зупинок.
Звичайно, за цим проектом можна відстежити зміни у суспільстві — поведінка людей стала зовсім іншою. Раніше люди або активно один з одним говорили, або свідомо уникали один одного. Зараз майже всі зайняті своїми смартфонами. Крім того, раніше більше курили та читали — цього року я лише у Празі бачив на зупинках людей, які читали паперові книги. Зупинки рясніють цифровими дисплеями та рекламними білбордами, в Парижі є USB-порти для загального користування.
Зараз я планую новий довгостроковий проект: хочу знову знімати басейни епохи ар-нуво, як робив 1980-го. Я хочу показати, як вони змінилися згодом через нове використання та реновації.
Джерело: https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/fotoproect/20191129-waiting-people-in-transit.html
Источник: zefirka.net