Після розпаду Радянського Союзу біля національних республік з'явилося безліч частково чи повністю покинутих міст. Особливо ця проблема є актуальною для російських просторів. Чи за Уралом вийшов здивувати хоч когось тим, що називають словом «закид». Однак залишені населені пункти широко зустрічаються і в інших місцях планети. Кидали насиджені місця люди з різних причин.
Балестрино та Крако – Італія
Колись у цій італійській комуні Балестрино жило близько тисячі людей тільки в самому місті, не рахуючи сільської місцевості навколо. Однак у XX столітті Балестрино почало повільно вимирати. Значно погіршилася ситуація у 1953 році, коли у місті виникли проблеми із ґрунтовими водами. Багато жителів були змушені залишити насиджені місця. Надалі комуна стала депресивною, внаслідок чого населення міста скоротилося приблизно на дві третини. В останнє десятиліття околиці Балестрино переживають друге народження, проте саме місто за винятком кількох вулиць є досить жалюгідним видовищем. Заповнений він напівзруйнованими будинками, деяким з яких понад сто років. Сьогодні у місті мешкає близько 600 людей.
Населення комуни Карко колись становило кілька тисяч людей. Однак сьогодні це, по суті, місто-примара. За останніми даними, у комуні залишається 800 мешканців. При цьому щільність населення Карка становить всього 10 осіб на квадратний кілометр. Для порівняння, у не найбільшому місті на кшталт Смоленська з населенням близько 320 тисяч осіб густота становить 1 903 особи на квадратний кілометр. Залишений жителями Карко був як через економічні, так і через природні причини. Деградація міста посилилася у XX столітті після чергового землетрусу. Сьогодні більшість будівель тут повільно руйнується.
Вароша – Кіпр
Ще в 1970-і роки Вароша була великим туристичним центром, який відвідували з метою відпочити багато зірок зі світовим ім'ям. Однак усе змінилося в липні 1974 року, коли Туреччина вторглася на Кіпр з метою не допустити приєднання останнього до Греції. Закінчилося все розподілом острова на дві частини, а Вароша, яка була туристичним центром, просто померла як місто. Сьогодні це справжнє місто-примара, в якому, за останніми даними, проживає не більше 226 осіб. Багато готельних комплексів, які колись були побудовані на курорті, досі офіційно належать приватним власникам з 20 країн світу. Проте, зараз їх повільно руйнує спекотне сонце та морський вітер.
Орадоур-сур-Глейн – Франція
Орадоур-Сур-Глейн – це, по суті, французька Хатинь. Відмінність лише в тому, що в роки Другої світової війни це було невелике місто, а не селище. Населення Орадоура становило близько 1,5 тисячі осіб. Окупаційні війська Німеччини влаштували у місті різанину з традиційним гітлерівським атракціоном «загони жителів у сарай та підпали». За один день було вбито майже все населення сур-Глейна. На момент літа 1944 року в селищі залишалися переважно люди похилого віку, жінки та діти. Більшість чоловіків перебували у партизанських загонах. Після різанини гітлерівці спалили майже все місто. Після війни Орадоур зміг відновитись. Сьогодні тут мешкає майже 2.5 тисяч людей. Проте місто фактично було відбудовано заново. Руїни старих кам'яниць досі служать похмурим нагадуванням про ті події.
Прип'ять – Україна
Чи це місто-примара потребує якоїсь додаткової вистави. Колись у місті енергетиків мешкало близько 50 тисяч людей. У квітні 1986 року все змінилося. Через вибух на Чорнобильській АЕС жителів Прип'яті та сіл, що знаходилися поруч, довелося евакуювати. Більшість людей вдалося врятувати, хоч і не без наслідків для багатьох з них. Навіть якщо забути про радіацію, залишити нажите місце завжди вкрай непросто.
Тіандучінг – Китай
Думаєте, у Китаї досягли досконалості лише у справі копіювання кросівок, джинсів та автомобілів? А як щодо міста, яке у мініатюрі копіює Париж? Звичайно ж, Тіандучінг копіює не все європейське місто, а лише деякі його туристичні частини. На жаль, проект Тіандучингу так і не злетів, і сьогодні тут майже ніхто не живе. Населення «Парижа» становить менше 2 тисяч осіб, більшість із яких стежить за тим, щоб це місце остаточно не розвалилося.
Ордос Кангбаші – Китай
Кангбаші часто називають містом-примарою і, по суті, воно саме таким і є. Щоправда, це зовсім відповідає дійсності. Насправді тут мешкає близько 153 тисяч людей. З одного боку це чимало. З іншого боку, присутність цих людей майже непомітна на тлі міста, яке зводилося для мільйонів. Більшість будівель у Кангбаші порожня, через що будь-які фотографії звідси дуже колоритні! В останні роки через свою незвичайну славу місто стало справжньою Меккою для туристів.
Хашима – Японія
Місто-острів площею 16 гектарів за 9 миль від Нагасакі. З'явилося поселення ще у ХІХ столітті. Колись тут мешкало і працювало близько 5 тисяч шахтарів. Видобуток ресурсів тривала й у XX столітті. Однак, коли корисні копалини на Хашімі були повністю вироблені, місто залишили люди, і сьогодні тут ніхто не живе, крім чайок.
Джерело: https://novate.ru/blogs/200123/65311/
Источник: zefirka.net
