В наш час у багатьох російських громадян є власна квартира. Навіть якщо людина не має сім'ї, вона намагається докласти максимум зусиль, щоб придбати квартиру або будинок. Однак у період становлення СРСР спостерігалася гостра нестача житла. На початку тридцятих років уряд молодої держави підійшов до питання з усією відповідальністю. Саме тоді й почали будувати бараки. Привіт із минулого можна спостерігати і сьогодні. Є люди, які досі мешкають у старих бараках із дерева.
Кіно та реальність
Напевно, є чимало людей, котрі ще не забули дитячу радянську кінокартину «Старий Хоттабич». У ній, як і в багатьох інших фільмах, громадяни СРСР є щасливими володарями світлих, досить великих, а головне окремих міських квартир. Але насправді справи були зовсім інакше. Таке житло отримували чиновники всіх рангів та особи, які обіймають керівні посади.
Щодо звичайних середньостатистичних жителів країни, то їх селили або в гуртожитках, або в бараках, або в комуналках, чимось схожих на клітини. А ось квартири з телевізора з'явилися набагато пізніше, вже в шістдесятих роках. Називають ці невеликі окремі квартири хрущовками, адже саме за Микити Сергійовича й почали їх будувати.
Перші будівлі для робітничого класу
Бараки, котрі згодом символізували індустріалізацію, були двоповерховими. Заселялися в них сільські жителі, які переїхали до міста та з селян оперативно перекваліфікувалися на робітників. Саме завдяки їм швидко виростали цілі міста, які дуже стрімко розвивалися. Нерідко будівництво будинків розгорталося безпосередньо на заводських територіях. Так не треба було витрачати час та гроші на транспорт, щоб дістатися місця роботи.
З усіх можливих варіантів будівництво цих бараків було найбільш економічним. Тому коли починали забудовувати нові селища та міста, то ці будівлі з'являлися в першу чергу. Плита, яка топилася дровами та туалет десь на вулиці на той час нікого не бентежили.
Газ у бараках теж був відсутній. Самі ж по собі приміщення були довгими, а кухні, на кшталт общагівських, спільними. Площа житлової кімнати була приблизно від десяти до п'ятнадцяти метрів квадратних.
Чи безпечно це
Сказати, що сучасні баракові споруди є повністю безпечними, складно. Справа в тому, що початковий експлуатаційний термін цих конструкцій був не більше двадцяти років. Але минуло вже набагато більше часу, а вони продовжують активно використовуватись. Таким чином, всі терміни з експлуатації давно перевищені у два, три, а то й більше разів. Природно, виправити плачевність навіть найдорожчий косметичний ремонт не зможе.
Досить часто у цих старих будинках відбуваються обвалення чи пожежі. Це й не дивно, адже тут немає навіть найпростішої інфраструктури. Але в цих житлових приміщеннях можна прописатися, тому деякі громадяни, хоча б заради прописки, купують житлову площу в бараках.
Жорстока дійсність
Нині в барочних будинках проживають, як правило, бідні верстви населення або пенсіонери, які не мають можливості купити собі житло з більш комфортними умовами. Тим часом представники влади кажуть, що всіх вчасно розселити вони просто не встигають. Надають квартиру тим, у кого квартира знаходиться в зовсім несприятливому стані.
Колись людям уже пообіцяли, що у них у всіх будуть світлі квартири із зручностями, а не клітки у бараках. Хто знає, може справді настане час, коли в нашій країні не залишиться жодного дерев'яного барака родом із минулого.
Джерело: https://novate.ru/blogs/300420/54338/
Источник: zefirka.net
