Нам здається, що перші князі Русі говорили так само, як ми. У Росії вважають, що князі говорили давньоруською мовою, в Україні вважають що давньоукраїнською, а в Білорусі давньоукраїнською. А насправді?
А насправді – заплутане питання. Так, греки Кирило та Мефодій подарували глаголицю та кирилицю диким слов'янам у рік вокняження Рюрика в Новгороді (862 рік). Але Русі ченці нічого не дали, вони створили слов'янський алфавіт для хрещеної Болгарії та Македонії.
Очевидно, що Рюрік та його діти з чиновниками говорили датською мовою, звідки й з'явилися. А піддані вікінгів — слов'яни Русі, говорили праслов'янською мовою печерного світу. Наступні князі — Олег Віщий та Ігор, теж говорили скандинавською мовою.
Про це говорить перший мирний договір Русі з Візантією, написаний грецькою та скандинавською мовами. Але столицею Київської Русі замість Новгорода став Київ — колишня хозарська фортеця, тому перші київські князі говорили і хозарським івритом, змішаним з тюркською мовою булгар.
Княгиня Ольга використовуючи датську мову Русі, точно знала латину. Адже вона вела переговори з Європою та Візантією щодо прийняття християнства. А саме римська латинь у Середньовіччі була як англійська сьогодні — офіційна міжнародна мова.
Лише з приходом до влади князя Святослава, до палацу проникає праслов'янська мова, а данська мова йде. Праслов'янська не схожа на російську мову, ми б мабуть не зрозуміли жодного слова з промови предків. Та що казати, навіть новгородці та кияни Русі не розуміли один одного.
І лише через 120 років після Кирила та Мефодія глаголиця та кирилиця прийдуть на Русь разом із хрещенням Володимира Святого у 988 році. Кирила стане офіційною мовою. Її літери та звуки наповнять побутову мову, випікаючи церковнослов'янську мову Русі на основі грецького алфавіту.
Але князі — Володимир, Ярослав Мудрий, Ізяслав, Святополк, продовжать говорити всіма мовами світу. З варязькими дружинами датською, зі слов'янами слов'янською, з Європою та Візантією — латиною…
Ми знаємо, що дочки Ярослава Мудрого говорили латиною і переучувалися на угорську, франкську та норвезьку після заміжжя. А князь Ізяслав листувався з римським татом без перекладача.
Наприкінці Київської Русі з'явиться Володимир Мономах. Судячи з його любові до слов'янських термінів, більшу частину часу Мономах говорив старослов'янською мовою, а меншу латиною.
Потім Київська Русь розпадеться на дрібні князівства, але весь слов'янський народ цього простору говоритиме спільною мовою з місцевими діалектами, писатиме берестяні грамоти єдиною церковнослов'янською мовою, а інші мови зникнуть.
Почне формуватися єдина російська як єдина мова нації. Але із захопленням Литвою західних російських територій до самої Москви та Орла, спільна мова розвалиться білоруською, українською та російською мовами.
Отже, за великим рахунком, Давня Русь не мала єдиної російської мови. А її князі говорили чим завгодно і були неймовірними поліглотами.
Источник: zefirka.net
