Багатьом знайома рядок із поеми «Руслан і Людмила»: «Там російської дух… там Руссю пахне!». Часто у народних казках зустрічається подібний вираз. Невже російські пахли якось по-особливому?
Неповторний «російський дух»
Російські люди здебільшого були селянами, які з давніх-давен займалися землеробством. Вони не мали змоги користуватися парфумом чи щодня організовувати собі водні процедури.
Тяжка праця, природно, змушувала людей неабияк попітніти. Потім просочувався одяг та волосся. Навіть після прання тканина зберігала певний запах тіла.
У селах пахло сіном та кінським гноєм, свіжою землею та луговими травами. Незважаючи на це, російські селяни самі по собі були дуже охайними.
Щонайменше раз на тиждень у селі топили лазню та змивали з себе всі запахи та бруд. Однак лазні та печі в хатах тоді топилися по-чорному, тому російський народ пах ще й димом.
Запах російського одягу та домашнього затишку
За часів Стародавньої Русі верхній одяг шили з необробленої шкіри, овчини. Такі шкури мали досить специфічний запах.
Особливо це виявлялося, коли наступали холоду. Росіяни також часто змащували шкіряні вироби та збрую коня дьогтем, щоб ті не дубіли на морозі та не гнили.
Домашні запахи мали свою особливість. Багато селянських сім'ях вживали квашені овочі. У хатах часто пахлими і молоком.
Також господині завжди самі заводили та випікали хліб, ароматом якого просочувався весь будинок і навіть одяг. Іноді всередині пахло гноєм і сіном, якщо поряд знаходився сарай, де тримали худобу.
Ароматний раціон
Іноземці, які побували на російській землі, зазначали, що росіян можна було відрізнити за запахом часнику. Особливо нестерпною для чужинців була юшка, що складалася з риби, води та часнику.
Її називали смердючою, і не могли уявити, як росіяни вживали цю страву. Але інші страви припадали до вподоби багатьом заморським гостям.
Представники вищого стану — дворяни та бояри помічали, що від селян часто пахло цибулею. Цей продукт не тільки вживали в їжу, а й натирали тіло, щоб перебити запах поту.
То був старовинний звичай, який запозичили від мисливців. Вони прагнули обдурити тварину, маскуючи в такий спосіб свій запах.
Запах ремесла
За запахом можна було визначити як раціон російського людини, а й місце його праці. Наприклад, від землероба пахло травою чи сіном, конюх пах гноєм. Одяг священика просочувався церковними пахощами.
Источник: zefirka.net
