Сьогодні люди найчастіше не надають особливого значення привітанням. Хіба що розрізняють офіційне «привіт» і дружнє «привіт». Чоловіки можуть обмінятися потисканням рук, а жінки просто кивнути головою. Звичайно, приємно, коли тебе зустрічають радісно, даючи зрозуміти, що скучили, раді бачити, тим більше коли тебе ще й обіймають. А в давнину на Русі до привітань та обіймів ставилися серйозно. Читайте, які були поклони, що таке шапкове знайомство і кому цілували ноги під час зустрічі.
Найдавніше привітання «Гой єси» — що воно означає
«Гой єси», добрий молодцю!» — так могли звернутися до богатиря у Стародавній Русі.
Якщо згадати російські народні казки і билини, то них часто зустрічається таке вітання, як «Гой еси!». Що ж означає це загадкове словосполучення? Перша його частина, а саме «гой» означає не що інше як життя, цілющі сили. Володимир Даль у своєму словнику вказував писав, що це також: «здоровити, жити, говєти».
Деякі фахівці стверджують, що є й інший зміст, а саме: «Ти належиш до нашого роду (громади, племені), ти наших кровей, ти наш!». Якщо ж поєднати «гой» (жити) і «єси» (бути), то вийде «Ти існуєш, живи й надалі!». Цікаво, що сучасне слово «ізгой» є антонімом «гоя», тобто це людина, яка втратила життя, була вирвана з неї.
Ще одне приємне старовинне вітання — «Світ вашому дому!». Тут пояснювати, мабуть, не треба, і так усе зрозуміло. Дуже шанобливе, доброзичливе звернення. Є думка, що у Стародавній Русі так зверталися не лише до людей у домі, а й до будинкового.
Види поклонів і кому вони призначалися: великий та малий звичай
На Русі існувала ціла система поклонів.
Поклони нині використовуються досить рідко. А за старих часів люди кланялися один одному, коли зустрічалися чи прощалися. Існувала ціла ієрархія поклонів. Наприклад, якщо в громаді зустрічали шановну людину, її удостоювали низького поклону, до землі, яку іноді навіть цілували. Такий варіант називався “великим звичаєм”. А був ще й малий – це уклін у пояс для родичів та друзів.
Якщо потрібно було привітати незнайомця, то звичаї не застосовували. Досить просто прикласти руку до серця і після цього опустити її вниз. Руку клали на область серця під час будь-якого поклону, це означало, що в людини чисті наміри, і вона сердечно ставиться до того, кого вітає. У фізичному сенсі уклін символізував смиренність, адже коли голова нахилена, то не видно того, кому кланяєшся, а шия відкрита — беззахисність, довіра.
Відомості, закладені в потиск рук і що таке шапкове знайомство
Рукостискання несе у собі багато інформації.
Потиск рук, тобто дотик долонями — найдавніший жест, в якому закладена інформація. Наприклад, за тривалістю рукостискання можна судити про теплоті відносин. Якщо люди давно не бачили одного друга, або друзі були дуже раді несподіваній зустрічі, вони могли потиснути обидві руки. За правилами право першим простягнути руку надавалося старшому. Цим він давав зрозуміти молодшому, що той запрошений до дружнього кола.
Щоб підкреслити довірчі відносини, кисть має бути оголеною. Це правило діє і сьогодні — рукостискання у рукавичках вважається непристойним. Траплялися випадки, коли люди стикалися з передпліччям, ближче до кисті, наприклад, так робили воїни. Це означало, що вони беззбройні, немає зброї. Дуже важливий момент: на зап'ясті б'ється пульс і при зіткненні цих точок дух людей з'єднується.
Після введення суворого етикету рукостискання залишилися тільки для друзів, а для знайомих використовувався простий спосіб – піднімання шапки. Саме це призвело до виникнення крилатого виразу «шапкове знайомство», що означає поверхневі стосунки.
Обійми: серце до серця та братання
Обійми між родичами та близькими друзями були дуже поширені.
Обійми на Русі були також поширені. Особливого значення мали чоловічі обіймання «серце до серця». Здавалося б, це символ повної довіри, єднання сердець. А насправді це робилося для того, щоб зрозуміти, чи є у співрозмовника зброя. Якщо відбувалася битва, і раптово оголошувалося перемир'я, застосовувався ритуал братання, що є обіймами.
Обіймалися друзі та родичі під час зустрічі. Приходячи на сповідь, ображені та кривдники теж укладали один одного в обійми, це допомагало налаштуватися, підготуватися до процедури, очистити своє серце, відпустити зло і пробачити інших, а також щиро попросити прощення самому.
В даний час обійми між дорослими людьми сприймаються як вираження любові та ніжності. Коли йдеться про чоловіка та жінку, у них вкладається деякий еротичний підтекст. Але й дружба не обходиться без цієї дії.
Поцілунки: триразовий як оберіг, а також комусь цілували руки і навіть ноги
Триразовий поцілунок символізував Трійцю.
Триразовий поцілунок використовувався на Русі з давніх-давен і зберігся і донині. Число три для християн мало сакральний характер, воно нагадувало про Трійцю, було своєрідним оберегом і дарувало надію. Триразово цілували дорогих гостей, їх порівнювали з ангелами, що прийшли до хати. Якщо людині цілували руку, значить, перед нею схилялися, її шанували. А наближені государя цілували як його руки, а й ноги.
Поцілувати руку священика було звичайною справою. Також поцілунку удостоювався той, хто щойно отримав таємне святе причастя. У такий спосіб людину вітали, вітали з очищенням, оновленням.
Якщо людина мала нижчий статус, то їй було дозволено поцілувати знатнішого співрозмовника в плече, на що той у відповідь міг поцілувати в голову. А ось посли нехристиянських держав не могли поцілувати государеву руку.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/201120/48209/
Источник: zefirka.net
