Колись імена цих людей знав увесь світ – вони брали участь у міжнародних змаганнях та незмінно приносили СРСР перемоги. Однак спортивні досягнення не робили їх щасливішими та багатшими. Спостерігаючи за способом життя людей у Європі та США, деякі радянські чемпіони бігли на Захід – за найкращим життям та через невдоволення владою.
Чи змогли вони реалізувати свої мрії і як склалося їхнє життя?
Віктор Львович Корчний
Чотириразовий чемпіон СРСР з шахів, переможець понад сотні міжнародних змагань та учасник двох матчів за першість світу – у 1960-1970-х роках Корчний був одним із найвідоміших шахістів планети.
1976 року, після участі в черговому шаховому змаганні в Амстердамі, Віктор Львович відмовився повертатися на батьківщину. Свій вчинок 45-річний гросмейстер пояснив політикою Шахової Федерації СРСР, яка обмежувала діяльність досвідченого спортсмена на користь молодих претендентів.
Проблеми з керівництвом у Корчного справді існували. Згідно із сучасниками, шахіст відрізнявся вкрай неуживливим характером і часом дозволяв собі неспортивну поведінку по відношенню до суперників.
Як би там не було, Захід прийняв радянського гросмейстера з розкритими обіймами. Голландія відмовила Корчному у політичному притулку, але діяч отримав кілька запрошень до США, Німеччини та Швейцарії.
Вибір припав на користь Швейцарії, за цю країну Корчної і виступав на змаганнях. Про свої втечі спортсмен ніколи не шкодував, а після розвалу СРСР кілька разів відвідував Росію. Корчний помер у 2016 році у Швейцарії.
Людмила Білоусова та Олег Протопопов
Ці молоді люди – дворазові олімпійські чемпіони у парному фігурному катанні. Парою вони були не лише на льоду, а й у житті. Вони стали неповерненими у 1979 році після змагань у Швейцарії. Людмила, якій на той момент було 43 роки, та Олег – 46 років, поскаржилися на спробу свого керівництва відправити їх на пенсію.
Фігуристи знайшли притулок у містечку Гріндельвальд. Кваліфікацію до збірної Швейцарії вони не пройшли, але продовжували виходити на лід у регіональних змаганнях. Про свої втечі подружжя ніколи не шкодувало, кілька разів було в Росії. 2017 року Олег став удівцем.
Олександр Могильний та Сергій Федоров
Хокеїсти ЦСКА, які бігли наприкінці існування СРСР. Олександр був переманений в американську хокейну особу 1989 року, Сергій – 1990 року.
Обидва були олімпійськими чемпіонами, визнавали найбільшими хокеїстами сучасності і… скаржилися на злидні. За їхніми словами, перемоги країні принесли лише грамоти та медалі – не було ні своїх квартир, ні добрих зарплат.
Саме ця умова і стала приводом для втечі з рідного клубу. У США хокеїсти увійшли до складу НХЛ, обзавелися великими будинками та дорогими машинами.
Втім, після розвалу СРСР обидва діячі повернулися на батьківщину та продовжили спортивну кар'єру за свою країну. І Олександр, і Сергій мають подвійне громадянство.
Сергій Васильович Нємцанов
Були серед спортсменів і ті, хто намагався виїхати із СРСР, але не зміг цього зробити. Німцянов – один із таких. Чемпіон Радянського Союзу зі стрибків у воду та учасник двох Олімпійських ігор. Сергій вирішив не повертатися додому після Олімпіади у Канаді у 1976 році.
Своє рішення молодик пояснив несподіваним романом з американською спортсменкою Керол Лінднер і бажанням вільного життя.
Проблема Сергія полягала в тому, що йому було лише 17 років і офіційного політичного притулку він не міг отримати. На цю умову і натиснула делегація СРСР, яка добивалася повернення спортсмена на батьківщину. Крім того, Нємцанов залишив у Союзі самотню бабусю – єдину близьку людину, яка змалку займалася її вихованням.
Втім канадці взяли з Москви обіцянку не репресувати молодого інтригану. Німцанов продовжив спортивну діяльність, проте за кордон його більше не пускали.
У 1982 році діяч завершив кар'єру, відкрив автомайстерню, двічі одружився, мав проблеми з алкоголем та законом. Переїхати до США Сергій зміг лише після падіння СРСР, де мешкає досі.
Не всі спортсмени були задоволені своєю кар'єрою у СРСР. Хтось їхав за добрими умовами життя, деякі зі своїх поглядів на світ. Багато хто з них пізніше приїжджав до Росії і тепло відгукувався про свою батьківщину.
Источник: zefirka.net
