Кавказький військовий наряд важко сплутати з чимось: характерний довгий плащ-черкеска та спеціальні нагрудні кишеньки. Однак мало хто знає, що ці кишеньки, перехоплені тасьмою, мали назву «газирі» і були незамінними в бою. У них горяни носили порох та кулі, щоб у будь-який момент перезарядити зброю.
Газирі виготовляли зі слонової кістки, і на вигляд вони нагадували невеликі герметичні пенали. Парадні газирі іноді виготовляли із срібла, і вони служили не лише патронташем, а й прикрасою вбрання. Найцінніша якість газирі – це герметичність, порох у такій ємності не намокав за жодних умов. Воїн міг скакати верхи, лежати на землі, мокнути під дощем – порох залишався сухим і міг бути використаний за призначенням будь-якої миті.
Винятково важливо, що газирі кріпилися до нагрудних кишень під спеціальним кутом, щоб у разі потреби захистити грудну клітину від удару шашкою.
Багатьом газирі добре знайомі за фільмом «Кавказька бранка», в якому Балбес використовує патронташ для зберігання цигарок та запальнички. Звичайно, нічого спільного з цим призначенням газирі в цьому епізоді немає. Ця вигадка лише посилює комічний ефект.
Іноді в газирі могли зберігатися сухі тріски, які використовувалися для розпалювання багаття, що могло допомогти горцю у скрутну хвилину.
Джерело: http://www.kulturologia.ru/blogs/130816/30859/
Источник: zefirka.net
