Panhard EBR (фр. Engin Blind de Reconnaissance – “розвідувальна бронемашина”) – французький розвідувальний бронеавтомобіль 1950-х років. Розроблений у 1945—1948 роках на основі сконструйованого Луї Делагардом довоєнного досвідченого бронеавтомобіля AMR 201 і використовував ряд конструктивних нововведень, таких як башта, що коливається, і чотиривісна схема з двома підйомними середніми мостами.
Серійне виробництво Panhard EBR почалося в 1950 році і тривало до 1970-х років, було випущено близько 1200 машин цього типу в декількох версіях. Panhard EBR залишався основним бронеавтомобілем французьких військ аж до 1970-х років, а також постачався до ряду інших країн, у деяких з них станом на 2007 рік він все ще залишався на озброєнні.
Екіпаж машини складається з чотирьох осіб: командира машини (який також виконує функції навідника), що заряджає і двох механіків-водіїв.
Корпус зварний, лобові та кормові листи мають значні кути нахилу, бортові розташовані вертикально. У лобовій та кормовій частинах корпусу розміщені прямокутні люки для механіків-водіїв. Максимальна товщина броні корпусу складає 15 мм.
Основним озброєнням є 75-мм гармата SA 49 з двосекційним дульним гальмом, як допоміжна зброя використовуються три 7,5-мм кулемети MAC 34 «Reibel» (боєкомплект складає 56 пострілів і 2250 патронів).
Силова установка: 12-циліндровий бензиновий двигун 12H 6000 фірми “Панар” повітряного охолодження з горизонтальним протилежним розташуванням циліндрів (розроблений на базі двигуна автомобіля “Panhard Dyna X”. Потужність двигуна – 200 к. с. Ємність паливних баків – 370 л.
Передні та задні пари коліс забезпечені кулестійкими пневматичними шинами, а середні пари коліс – тракторного типу (які при русі хорошими дорогами можуть підніматися, а при русі поза дорогами – опускатися).
Застосовувався французькою армією в Алжирі та інших колоніальних конфліктах Африці.
Бойова вага бронеавтомобіля із вежею «тип 10» складає 14,9 тонн. Башта «тип 10» (від легкого танка AMX-13) — коливається, складена з двох литих частин: нижньої, встановленій на опорі кулькової, і верхньої, з'єднаної з нижньою цапфами. На даху вежі розміщена купоподібна командирська вежа. На бортах вежі встановлено по два триствольні гранатомети для постановки димових завіс.
Основним озброєнням є 75-мм гармата SA50 з горизонтальним клиновим затвором, концентричними пристроями противідкатних і дульним гальмом. Зброя значно висунута з вежі вперед, в ніші частини башти, що коливається, змонтовані два магазини барабанного типу на шість пострілів кожен, з яких за допомогою механізму надсилання пострілів здійснюється заряджання гармати. Стріляні гільзи автоматично викидаються назовні через спеціальний люк вежі з боку корми корпусу. Магазини споряджаються через люки у даху вежі. Як допоміжна зброя використовуються три 7,5-мм кулемети MAC 34 «Reibel» (боєкомплект складає 38 пострілів і 1800 набоїв).
Источник: zefirka.net
