Міфи і справді – найпопулярніші стереотипи про тварин. Особливості сов, мишей, дощових хробаків та інших братів наших найменших.
СОВИ НІЧОГО НЕ БАЧАТЬ ДНЕМ
Сови вдень бачать дуже добре, а деякі представники сімейства взагалі воліють полювати у світлий час доби — наприклад, так роблять філін і полярна сова. Якщо ж сови і відсипаються, коли сонце у зеніті, то не тому, що бояться його світла. По-перше, потенційний видобуток птахів — гризуни та великі комахи — ведуть нічний спосіб життя. По-друге, доведено, що якщо інші пернаті бачать сову, вони починають подавати тривожні сигнали і атакувати. Вважається, що така реакція зграї проявляється щодо хижаків. Тож у сови є одразу дві причини вести нічний спосіб життя.
У темний час доби у співвідносних є низка переваг. Насамперед у їхніх очах багато світлочутливих фоторецепторів – паличок, що адаптує їх до нічного бачення. До того ж у сов чудовий слух. Вушні раковини, як і очі, нерухомі, але щоб помічати небезпеку і стежити за здобиччю, сови навчилися повертати голову на 270°.
МИШІ ЛЮБЯТЬ СИР
Численні фільми та комікси сформували тверде переконання, що миші готові ризикувати життям за скоринку сиру. Справді, миші їтимуть сир, якщо голодні. Але, вибираючи між ним і пшоном, віддадуть перевагу другому.
За словами Девіда Холмса, фахівця з поведінки тварин із Манчестерського університету, миші справді реагують на різкий запах сиру. Але лише тому, що в їхньому природному середовищі проживання цей делікатес не зустрічається. Досвіди британських учених довели, що гризунам набагато більше до душі фрукти та злакові. Ось тільки в мультфільмах трикутний шматочок сиру в лапках виглядає куди привабливішим за жменьку зерен.
СТРАУСИ ХОВАЮТЬ ГОЛОВУ В ПІСОК ВІД СТРАХУ
Цьому міфу понад 2000 років. Появою він завдячує Плінії Старшому, автору «Природної історії» — найбільшого енциклопедичного твору Античності. В одній із праць римлянин писав, ніби, засовуючи голову та шию в пісок, страуси вважають, що все їхнє тіло приховано. З того часу картина птаха, що ховає в момент небезпеки голову в пісок, міцно закріпилася у свідомості людей. А людині, яка намагається уникнути проблем, кажуть: «Не ховай голову в пісок».
Насправді страус штурхає дрібних хижаків на кшталт шакала і тікає від великих, розвиваючи швидкість до 70 км/год. Щоб швидше відновитись після пробіжки, птах схиляє голову на землю. Таке саме становище вона посідає й у деяких інших випадках. Зокрема, самки, що висиджують яйця, за небезпеки опускають голову, щоб стати менш помітними. Також для нормального травлення страуси ковтають дрібні камінці, а шукають їх, зрозуміло, у піску. Можливо, давньоримський письменник став свідком однієї з цих сцен, лише витлумачив її по-своєму.
БИКІВ ДРЯТНЮЄ ЧЕРВОНИЙ КОЛІР
Поширена думка, що під час кориди бик атакує тореро, бо дратує його червоний колір плаща — мулети. Насправді і бики, і корови бачать світ у зеленому, блакитному, жовтому, червоному, чорному та білому спектрах, причому насиченість цих кольорів дуже низька, а їх відтінки зливаються. Червоний плащ бики сприймають скоріше як зелений. А ось миготіння матерії перед очима їх справді дратує. Червоний колір для плаща був обраний з більш прозових причин — на ньому менше видно кров.
Свині – грязнули
Коли людина хоче звинуватити когось у неохайності, він, найімовірніше, порівняє його зі свинею. А дарма. Свині іноді валяються в калюжах, але роблять це винятково заради того, щоб охолонути. Природа не забезпечила їх потовими залозами, а це означає, що в спеку вони малюють перегрітися, і бруд — єдиний порятунок. Покриваючи тіло, вона виконує функцію сонцезахисного крему, захищаючи від опіків.
Є й інша причина: приймаючи грязьову ванну, свині чистять шкіру. Точніше, це лише перший етап «миття». Спочатку бруд повинен засохнути, і тільки після цього його можна буде зчистити. Виходить, свиня, навпаки, вкрай охайна тварина.
ЯКЩО ДОЩОВОГО ЧЕРВЯКА РОЗРІЗАТИ ПОПОЛАМ, ВІН ПЕРЕТВОРИТЬСЯ У ДВОХ
Варто пройти дощу, і на дорогах з'являються дощові черв'яки. І якщо випадково наступив на когось із них, то тепер усе?
Взагалі дощові черв'яки здатні до регенерації, але її ступінь залежить від виду. Так, якщо розділити тварину навпіл, частина, на якій знаходиться голова, має шанси відростити хвіст. А ось друга половина неминуче загине.
Але існує інший вид черв'яків — плоскі черв'яки планарії. Вони можуть повністю відновитися з найдрібнішого шматочка. Більше того, дослідники з Університету Тафтса встановили, що якщо видалити голову, тіло виростить новий мозок, а разом з ним і втрачені навички. Як? Невідомо. Вчені припускають, що деякі спогади зберігаються у планарій не в голові, а в іншій частині організму.
Джерело: https://moya-planeta.ru/travel/view/mify_i_pravda_o_zhivotnykh_47550
Источник: zefirka.net
