Сучасна біологія вважає, що Хомо Сапієнс стався з Африки. Швидше за все, з півдня, де зараз знаходиться територія Ботсвани. Це райське місце — річки тут розтікаються широко, теплий клімат.
Коли одна нога тут інша там. Жовта лінія – це екватор.
Однак приблизно 40 тисяч років тому людина почала активно розселятися по Європі та Азії. І так обжив ці території, що вони стали головним плацдармом, де вершилася історія людства.
Нині у Північній півкулі проживає 90% населення, а на іншій, південній половині планети – лише 10%. У цього явища явно мають бути серйозні фундаментальні причини! Давайте в них розберемося.
Корисна суша
Давайте сумісний на одній карті природні зони та щільність населення. На цій карті екватор позначений товстою червоною лінією.
67% суші на планеті знаходиться на північ від екватора. Це вже дає пристойну перевагу на території. Навіть за рівномірного розподілу, у Північній півкулі людей жило б більше. Але 67% та 90% – це дуже велика різниця! Давайте шукати, за рахунок чого виник відрив ще у 23 процентних пункти.
Яскраво-жовті зони – це посушливі землі та пустелі. Тут щонайменше опадів і жити тут вкрай некомфортно.
Фіолетові зони – це тундра. Тут також нічого їстівного не росте.
Звичайно, виживати в цих землях можна (є Норильськ), але досить важко. Тому густота населення у цих зонах мінімальна.
Тепер подивіться на щільність населення – від червоного та коричневого – до бежевого. Бежеві зони – це ліси (як наша тайга), посушливі степи, високогірні райони та джунглі.
Зверніть увагу, що основний фактор, що впливає на густину населення – це доступ до води.
У цих чудових місцях колись з'явилися люди. А тепер вони тут не бажають жити.
Переважна більшість живе або в межах кількох сотень кілометрів від узбережжя та великих річок, або там, де йдуть тропічні зливи. Таких територій у Південній півкулі пропорційно менше.
Окремо стоїть Амазонка. Води там багато, але непрохідні джунглі слабо личать для обживання.
Історія
Австралію розглядати не будемо. Це протягом довгої історії — переважно пустеля. І тут завжди було мало людей. І буде мало, доки не піде пустеля.
Південна частина Африки
Зростання населення тут постійно стримувалося трьома факторами:
Робоволодіння. Рабів купували тут, а постачали цих рабів свої ж люди — африканці, які бажають підзаробити.
Тропічні хвороби вплинули особливість харчування. Більшість людей до них поступово вироблявся імунітет. А от у худоби немає. Малярія стримувало поширення худоби і тут люди надовго зависли на стадії мисливців і збирачів.
Сільське господарство. Культури, які вирощували на північ, не підходили для клімату Південної Африки.
Південна Америка
Колись за густотою населення вона не поступалася Європі. Але в період колонізації більшість місцевого населення тут загинуло. І Південну Америку було відкинуто кілька століть тому.
Інші різні чинники (відстань, політична нестабільність) зробили Південну Америку менш привабливим для іммігрантів, ніж США.
Зараз, коли ресурсну проблему у харчуванні багато в чому усунуто, саме соціальний чинник демографи називають одним із основних.
До країн Північної півкулі іммігрувати вигідніше, ніж до Південної. Тут спокій та політична стабільність. А мігранти з сім'ями не хочуть ризикувати життям — своїм та своїми дітьми.
Источник: zefirka.net
