Нашого героя звуть Торіган, і цього року йому виповнюється 14 років.
Торіган починав своє життя домашнім котом, як і багато хто, але щось пішло не так. Ми вже ніколи не дізнаємося, як він потрапив у сім’ю – чи його подарували, чи взяли самі господарі, але чомусь від нього досить швидко відмовилися і віддали знайомому в приватний будинок. Тобто не в будинок, звичайно, а скоріше у двір – Торіган жив абсолютно вуличним життям бойового кота, охороняючи (!) територію від інших котів та собак. Мабуть, так би він і прожив усе життя, якби одного разу, коли йому було вже 10 років, якийсь собака вкусив його за лапу. Мабуть, це був перший за 10 років собака, який виявився спритнішим за Торигана.
Лапа почала гноитися, і людина, у дворі якої жив кіт, нарешті це помітив. І ось одного разу він з’явився в одній із місцевих ветклінік, п’яний, практично жбурнув хворого Торигана на стіл і сказав: «Приспати, він не одужує». Виявилося, що лапа кота прокушена до кістки – дивний привід приспати тварину. Звісно, ветеринари не збиралися це робити.
Кіт залишився у ветклініці, де про нього добре подбали: вилікували лапу, кастрували, зробили щеплення. Все б нічого, але як прилаштовувати 10-річного кота, який живе в лікарні?
Як завжди, все наважилося випадково. Співробітниця притулку «Муркоша» приїхала до клініки забирати іншу кішку, і ветеринар розповів їй про Торігана – і про те, що перспектив у кота ніяких. Вирішено було відвезти Торигана до притулку, де буквально за кілька місяців цьому ветерану дворових боїв знайшли господарів – важко повірити, але це сталося вже майже три роки тому, у вересні 2016 року! Торіган став 1943-м мешканцем притулку, який знайшов сім’ю та будинок. Зараз, у червні 2019 року, будинок набули вже понад 4300 котиків. Чи ще буде!..