Черепно-мозкові травми – загальний, але відповідний клінічний термін для позначення травм області голови, які різняться з причин та наслідків. У нашій країні приблизно 300 на 100 000 людей щорічно госпіталізуються через травму голови. Дані види травм є серйозною медичною, соціальною та економічною проблемою, а їх загальна кількість постійно збільшується.
Звичайно, більшість травм легкі і, як правило, не загрожують здоров'ю потерпілого. Однак приблизно 25 на 100 000 постраждалих потребують госпіталізації внаслідок травм голови середнього та тяжкого ступеня, причому за статистикою дев'ять із них помирають внаслідок прямого, первинного пошкодження головного мозку або внаслідок вторинних посттравматичних змін головного мозку.
Черепно-мозкові травми є основною причиною смерті людей віком до 25 років.
Приблизно 10–20% людей з тяжкою черепно-мозковою травмою залишаються інвалідами та потребують постійної, систематичної, довічної фізичної реабілітації. За оцінками, у високорозвинених країнах у середньому одна людина із 1000 живе із серйозною черепно-мозковою травмою. Варто наголосити, що всім пацієнтам з тяжкими травмами голови, особливо з неврологічним дефіцитом, необхідна періодична та професійна фізична реабілітація, що проводиться під наглядом лікаря та фізіотерапевта, який має досвід роботи з хворими з ураженням ЦНС (докладніше за посиланням https://sernovodsksmv.ru/reabilitatsiya/programmy-reabilitatsii/travmy-golovy). Крім забезпечення здоров'я та життя хворого у гострому періоді після тяжкої черепно-мозкової травми вирішальне значення для повернення до оптимального стану здоров'я має рання та правильно проведена медична функціональна реабілітація хворого.
Найчастішими причинами травм голови є дорожньо-транспортні пригоди (більше половини випадків), падіння, напади (близько 20% випадків) та спортивні травми, тому переважна більшість травмованих становлять чоловіки віком 16-24 років (у 2-3 рази частіше, ніж жінки). Дещо рідше, але також часто цей вид травм отримують діти до п'яти років і люди похилого віку старше 60 років. Слід зазначити, що найчастішою непрямою причиною травм голови є надмірне вживання алкоголю (дорожньо-транспортні пригоди, падіння, напади).
Після виникнення травми черепа та головного мозку їх пошкодження незворотне, і мета лікування полягає в тому, щоб насамперед мінімізувати прямі та вторинні наслідки травми. Потім правильне лікування перетворюється на фазу реабілітації, тобто процес відновлення пацієнта до найкращого психофізичного функціонального стану, попри існуючі, котрий іноді незворотні рухові порушення.
Источник: zefirka.net
