Хто полетить із людьми жити на Марс, якщо колонізація трапиться? Розповідь про тварин із гіперздібностями.
Люди не можуть перебувати в суворих умовах космосу без спеціального захисту, але зараз на Землі живуть істоти, яким не страшні кислотні дощі Венери та сонячна радіація Марса.
БЕЗ КИСЛОРОДА
Бактерії – справжні супергерої природи. 3,8 млрд років тому першим живим організмам довелося зіткнутися з відсутністю кисню, високою радіацією та стрибками температури. Вони змогли як вижити, а й дали потомство, яке поступово еволюціонувало, доки перетворилося на предків людей. Давні мікроорганізми використовували сірку, азот, залізо, марганець та водень для дихання та отримання енергії. Деякі бактерії роблять так і досі.
Наприклад, звичайнісінька кишкова паличка (Escherichia coli) відноситься до так званих анаеробів. Вона чудово почувається без кисню — більше того, його присутність для неї отруйна.
Бактерії живуть у кишечнику людей і допомагають перетравлювати рослинну їжу, але цілком могли б вижити і на планетах, в атмосфері яких немає кисню.
В КИПЯЩЕЙ ВОДЕ
Для багатощетинкового помпейського черв’яка життя поблизу гарячих гідротермальних джерел — просто райська насолода.
Дослідники довго не могли зрозуміти, як він там не вариться живцем. Коли цей організм тільки-но виявили, зоологи спробували підняти його на поверхню. Але без звичного екстриму черв’як раптово помер.
Провівши молекулярно-генетичні дослідження, вчені ще більше заплуталися. У тварини був жодного гена, відповідального захист від високих температур. Та й зовнішні покриви не відрізнялися від звичайного хробака.
Довелося придивитися уважніше. Виявилося, що на поверхні черв’яка мешкають симбіотичні бактерії, які захищають організм не тільки від високих температур, а й від сірководню. Такий прошарок підтримує температуру всередині тіла в районі +22 °С. А виділення бактерій служать помпейському хробакові їжею. Ще один кандидат для потенційної колонізації інших планет!
НА ВИСОТІ ПРИ ЛЮТОМ ХОЛОДІ
Антарктичний лишайник (Pleopsidium chlorophanum) здатний мешкати в найнесприятливіших місцях на Землі.
Наприклад, в Антарктиді на висоті до 2000 м. Він комфортно почувається в холоді, сухості та умовах високого ультрафіолетового випромінювання. Можливо, колись це чи то рослина, чи гриб допоможе заселити Марс.
Якось вчені поставили сміливий експеримент. Вони змоделювали у лабораторії марсіанські умови з радіацією, високою температурою та складом атмосфери. Антарктичний лишайник не просто вижив, а й фотосинтезував, виділяючи кисень. Справжня знахідка для майбутніх колонізаторів Марсу. Як тобі таке, Ілон Маск?
ПРИ РАДІАЦІЇ
Браконіди – сімейство паразитичних ос-наїзників, які відкладають яйця в ще живу комаху. У міру дорослішання личинки харчуються плоттю нещасної жертви.
Колись браконіди надихнули творців фільмів про Чужих, але ці оси насправді космічні. Наприклад, вони дуже стійкі до радіації: якщо максимум для таргана — 10 000 рад, оса виживе при рівні радіації до 180 000 рад. Людині ж з її максимумом у 500 рад взагалі краще без шапки в космос не виходити.
В КОСМОСЕ
Не кожна риба здатна стати космонавтом, але фундулюс звичайному це вдалося. Іхтіологи дізналися про його надзвичайні здібності, коли виявили рибку у забруднених водоймах США.
Протягом 60 років фундулюс не міг залишити токсичні річки – довелося пристосовуватись. Підвищена солоність йому теж дарма, хоча багатьом тваринам така вода роз’їдає шкірні покриви.
Крім того, ці дивовижні риби можуть терпіти різкі стрибки температури та низьку концентрацію кисню. В рамках експерименту фундулюс вирушив на два місяці у подорож на орбітальну станцію «Скайлеб-3», став першою рибою в космосі. Коли в майбутньому жителі Марса вирішать порибалити, можливо їм на вудку трапиться саме фундулюс.
Ми не знаємо, чи зможе колись людина освоїти інші планети. Перш ніж будувати колонії в Сонячній системі, вченим ще належить уважно дослідити стійкі організми, що пристосувалися до найсуворіших умов Землі. Вони можуть підказати можливі напрями для розвитку людської цивілізації та навчать цінувати планету, яку ми всі ділимо.
_na_drugikh_planetakh_47557