“А? Що? Щось трапилося?”
Ростемо потихеньку. Вже не так сильно кусається, репетує тільки по потребі. Придумала нову фішку – в лотку сидить, дивлячись суворо в стіну, після того, як я все заберу, вигрібає наповнювач на підлогу в пошуках какашок. Єбобошка була, ебобошка і залишиться. Навчилася пеститись, не випускати пазурі при грі. Смішно, як песик, тягає в зубах всякі речі на кшталт олівців.
Нахабно спить, склавши лапи мені на обличчя.
Дорослі ми, коротше. Менше тим для постів, менше упокорених фоток. Воно і на краще, напевно)