Зрозуміло, всі плани було відкладено — хлопці миттєво рвонули до ветклініки. Численні узі, рентгени та аналізи показали, що у котея серйозне переохолодження і, що найстрашніше, перелом хребта.
Невідомо, які бузувіри зламали тварині спину і просто викинули на трасу, але хлопець має шанс жити далі. Інвалідом, але таки жити. Але для цього потрібні не лише ліки та операції, а й будинок. Звичайний такий будинок, який є у нас усіх, а він не має. Найстрашніше — будинок потрібний терміново. Наразі хлопці оплачують йому перебування у цілодобовому стаціонарі. Але 10 лютого хлопці надовго поїдуть з Мурманська, оплачувати стаціонар та медичну допомогу, брати відповідальність за життя тварини та виконувати обов’язки господарів стане нікому. Ветеринари кота просто приспать. Виходить, якщо не знайдемо йому господарів чи хоч би перетримки на кілька місяців — хлопцю не жити.
Того, хто забере кота до себе, я особисто вважатиму героєм. А кіт, поза всяким сумнівом, — ангелом-охоронцем. Хлопчик не ходить і, на жаль, самостійно ходити вже не буде. І допомагати бідолахи ходити в туалет теж доведеться щодня.
Юля та Паша готові розглянути варіанти доставки кота в інші міста — тим, хто має досвід виходжування тварин із такими діагнозами. Зрозуміло, фінансово хлопці допомагатимуть новим господарям.
Я вірю у силу Пікабу. Вірю, що серед його багатомільйонної аудиторії знайдеться хоча б одна — та сама людина. Якщо це ви – напишіть, будь ласка, Юлі чи Паші.