Загибель “Титаніка” стала однією з найбільших морських катастроф за всю історію людства. За масштабами лиха вона поступається лише краху філіппінського порома «Донья Пас». На борту лайнера перебували понад 2000 людей, з них з судна, що тоне, врятувалися лише 712. Достеменно відомо, що в числі пасажирів «Титаніка» були і подані з Російської імперії — селяни, комерсанти та представники дворянства. Згідно з архівними даними, деяким із них вдалося вижити.
Скільки росіян було на «Титаніку»
З кінця XIX століття тисячі людей з Росії перебиралися до інших країн та інших континентів у пошуках щасливого життя. Найчастіше емігрували із західних регіонів. Основна частка переселенців припадала на євреїв, які вирушали до Америки через утиски з боку влади та антисемітів. У списку жертв аварії «Титаніка» також є прізвища російських євреїв.
Більшість емігрантів – це селяни і прості робітники, які їхали на заробітки і планували повернутися на батьківщину, накопичивши потрібну суму. Всі ці люди могли бути серед пасажирів 3-го класу на борту трагічно відомого корабля.
Точної кількості росіян на «Титаніку» не встановлено. Історики вважають, що пасажирів із паспортами Російської імперії було не менше сотні. Письменник М. Пазін у своїй книзі «Російські на Титаніці» налічує щонайменше двадцять. А згідно з даними з британських архівів на кораблі було близько 50 осіб із російськими документами.
З урахуванням «зниклих душ» справжні цифри можуть бути набагато більшими. Справа в тому, що спочатку люди неохоче купували квитки на новий лайнер, тому заради престижу компанія White Star в останній момент перекидала людей з інших кораблів. Поспіхом далеко не всіх пасажирів вдалося перереєструвати. Додатковою складністю для підрахунку стало те, що з англійському написанні російські прізвища були сильно змінені. Крім того, деякі пасажири з різних причин вказували під час реєстрації вигадані імена.
В офіційних списках фігурують імена російських жінок, які змогли потрапити в шлюпки та врятувалися: Берта Трембицька, Євгенія Драпкіна, Міміана Кантор та ін.
Серед пасажирів лайнера також були два комерсанти-англійці, які вже давно жили в Петербурзі — Артур Джі та якийсь пан Сміт. Жодному з них не вдалося вижити.
Подвиг касира Жадовського
Через тиждень після катастрофи в Петербурзькій газеті з'явилося повідомлення про те, що на «Титаніку» героїчно загинув російський офіцер Михайло Жадовський.
Це не вигаданий персонаж, а цілком реальна людина. Він народився у дворянській сім'ї в Нижньому Новгороді, став військовим і навіть отримав кілька орденів у російсько-турецькій війні.
Відомо, що у 1902 році він виявився замішаним у шахрайстві та отримав кілька місяців в'язниці з позбавленням усіх прав, привілеїв та нагород.
Офіцер, що розорився, був змушений шукати роботу на чужині. У 1911 році на одному зі світських заходів у Парижі він познайомився з розпорядником із компанії White Star, який і порекомендував його як головний касир на новому трансатлантичному лайнері.
Коли «Титанік» занурювався на дно, мільйонери пропонували величезні гроші за місце у рятувальній шлюпці. Жадовському місце належало за посадою — він відповідав за касу та важливу фінансову документацію. Але російський офіцер не скористався таким привілеєм і заявив, що залишиться на борту. Сейф із грошима він передав матросу, а своє місце у шлюпці поступився пасажирці 3-го класу Жозефіні де ля Тур, передавши їй записку зі своєю російською адресою. Пізніше синові Жадовського до Петербурга прийшов лист від врятованої жінки, в якому вона повідомила про героїчний вчинок його батька.
Нащадки російського дворянина передають цю історію з покоління до покоління. Однак, є версія, що це лише газетна качка. Автор книги «Титанік. Російський погляд» Євген Несміянов стверджував, що ні Жадовського, ні Жозефіни де ля Тур немає в жодному списку пасажирів та персоналу загиблого лайнера. Біограф сім'ї Жадовських Н. Кульбака в одному зі своїх інтерв'ю висловив думку, що така легенда була потрібна родичам офіцера, який попався на шахрайстві, для відновлення репутації роду.
Селяни з Ростова-на-Дону
2004 року в газеті «Веселівський вісник» донський краєзнавець Володимир Потапов опублікував статтю під назвою «Російські на Титаніці: Сімейне переказ». У цьому матеріалі він розповів, що серед зниклих пасажирів лайнера був і його дядько Іван Мішин, який намагався емігрувати до Америки разом з іншими селянами з Веселівського району.
Згідно з краєзнавчими матеріалами, всі ростовські пасажири Титаніка були новоізраїльтянами (або лубківцями) — членами відомої на той час секти «Новий Ізраїль». На батьківщині представники цього руху зазнавали гонінь. У пошуках більш спокійного місця частина сектантів емігрувала спочатку до США, а потім до Уругваю, оскільки саме в цій країні, яка потребувала робочих рук, охоче приймали російських переселенців.
Група ростовських селян разом з І.Мішиним дісталася французького Шербура, де на зібрані громадою гроші вони придбали найдешевші квитки на перший корабель, що йде до Америки. Після прибуття селяни планували залишитися в Уругваї, де вже влаштувалися їхні однодумці.
У своїй статті Володимир Потапов наводив прізвища своїх співвітчизників, які, можливо, були на борту лайнера. Але жодного з цих імен немає в архівних списках, тому перебування донських новоізраїльтян на Титаніці не є доведеним історичним фактом.
Чудовий порятунок Михайла Кучієва
Ще одна загадкова історія пов'язана з козаком із Північного Кавказу на ім'я Михайло. Точне прізвище його невідоме, але місцеві краєзнавці та архівісти припускають, що він був Кучієвим.
Молода людина, за словами його дочки, планувала виїхати в Америку на заробітки та купила найдешевший квиток у третьому класі. За легендою, напередодні аварії корабля він отруївся і захотів піднятися на палубу, щоб подихати свіжим повітрям. На виході з каюти він зрозумів, що нагорі відбувається щось недобре, а всі двері у відсік замкнені. Далі події розвивалися як за сценарієм однойменного фільму. Кучієв дивом пробрався нагору, і стрибнув у воду у рятувальному жилеті. Там йому вдалося піднятися за дерев'яний уламок меблів та дочекатися лайнера «Карпатія».
Як компенсацію чоловік отримав від компанії 200 доларів і проходив лікування в Канаді, а пізніше повернувся назад до Росії.
Легенда стала гордістю нащадків Кучієва у Північній Осетії. Але автор книги «Хто плив на Титаніці» Деббі Бівіс стверджував, що це лише одна з вигаданих красивих історій. Свій сумнів він пояснив тим, що Михайла Кучієва немає у жодному з п'яти офіційних списків врятованих пасажирів.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/100120/45147/
Источник: zefirka.net
