Лос-анджелеські фотографи Нейл Кремер та Корі Джонсон вирішили дізнатися, хто сидить на Craigslist, та дали оголошення про пошук героїв для портрета. За $20 на годину хтось погодився постати у спідній білизні, а хтось у балетній пачці та з сигаретою у роті; за один сімейний портрет фотографи навіть здобули премію LensCulture.
Craigslist – американський сайт безкоштовних оголошень, створений в 1995 Крейгом Ньюмарком. За допомогою сайту можна знайти роботу, орендувати житло, продати непотрібний мотлох або, навпаки, купити щось потрібне, влаштувати вихованців, обговорити різні теми, знайти приятелів за інтересами і навіть компаньйонів для походу на вечірку або концерт.
Історія сайту почалася з того, що Крейг Ньюмарк електронною поштою розсилав друзям афішу місцевих заходів у Сан-Франциско. Запит виявився таким великим, що через 20 років платформа Craigslist стала охоплювати близько 700 міст у більш ніж 70 країнах. На місяць на сайт заходять понад 20 мільярдів разів — лише у США у Craigslist 50 мільйонів унікальних відвідувачів на місяць.
Незважаючи на таку популярність, сайт обслуговує команда всього з 28 осіб, а над зовнішнім виглядом вирішили не морочитися зовсім: він нагадує форум кінця 90-х. 25% акцій Craigslist належить американській компанії eBay Inc, решта — Ньюмарку та виконавчому директору Джиму Бакмайстру.
— Незважаючи на те, що деякі фотографи розповідають свою історію з погляду мухи на стіні, вони все одно частина знімку. Якщо ти робиш зображення, ти його безпосередній учасник. Ми віримо у створення зображення, а не у просте фотографування.
Ми розмістили на Craigslist.com оголошення такого змісту: портретні фотографи шукають моделей, відгукніться – і ми до вас приїдемо; шукаємо людей усіх статей, рас та переконань; оплата – $20 на годину. За десять місяців ми зняли 68 портретів незнайомих людей.
Ми хотіли зробити зріз аудиторії Craigslist у Лос-Анджелесі. Для багатьох цей сайт – можливість знайти хороший концерт, купити чи продати дрібничку, познайомитися з однодумцями чи просто знайти собі нове захоплення. Ми хотіли зрозуміти, чи це є частиною громадянського суспільства.
Більшість героїв ми відзняли у Лос-Анджелесі, деяких у Сан-Дієго та Сан-Франциско. Ніхто з них ми не знали особисто до цієї зустрічі — добре, що є Craigslist, який звів нас разом. Кожен герой, з яким ми зустрічалися, почував себе комфортно — набагато більше, ніж будь-коли ми.
Ми починали з пейзажів та архітектурних зйомок, а ледве збудувавши потрібне освітлення, одразу переходили до портретів. Раптом ми зловили себе на думці, що не хочемо зупинятися.
Все було непросто навіть на етапі узгодження: герої могли не з'явитися на зйомку, доводилося перетягувати інвентар із місця на місце, а потім сотні годин редагували зображення у фотошопі.
Як тільки ми почали постити знімки в інстаграмі, кількість коментарів злетіла. У нас почали брати інтерв'ю, Міжнародний центр фотографії у Нью-Йорку захотів зробити виставку наших робіт. Критичних відгуків ми майже не отримували. Але ми були вражені, коли вручили премію LensCulture Portrait Awards 2018.
Якщо ти хочеш залишатися фінансово успішним фотографом, то треба миритись з деякими речами. Наприклад, ми нормально ставимося до того, що клієнти можуть змінювати наш стиль. Для хорошого портрета потрібно ставити своїм героям запитання та слухати їхні відповіді. За кожним стоїть історія, і завдання фотографа знайти її і розповісти.
Коли заробляєш на життя фотографією, то дуже нервуєш, якщо телефон не дзвонить і замовлень немає. Ми завжди шукаємо помилки і так навчаємось. Інакше ремесло не працює. Найкраща порада, яку ми коли-небудь чули, звучала так: «Коли починаєте робити нечіткі та згорілі знімки, йдіть із фотографії. Займіться чимось іншим і не повертайтеся, доки не повернеться ваше бачення».
Джерело: https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/kto-vse-eti-lyudi-neznakomtsy-s-sajta-obyavlenij.html
Источник: zefirka.net
