А тепер історія цього чортяка.
О 21.00-22.00 годині на Старий Новий Рік їхали з хлопцем додому. Надворі температура піднялася до нуля і йшов мокрий сніг. До будинку залишалося хвилин 5-7, до повороту з кільцевою залишалося менше ніж кілометр. У крайній правій смузі світилися якісь дві точки. У мене тоді в голові навіть не виникло думок щодо тварини, думала це якесь сміття відсвічує, але при цьому пильно дивилася. Коли під’їхали зовсім близько сказала хлопцеві, що там кошеня сидить.
Пикабу
Поки усвідомили, що треба забрати проїхали ще 300 метрів. Зупинилися і пішли шукати. Вона так і сиділа на дорозі, падав мокрий сніг, а з машин летіли бризки. Перед виходом з машини хлопець запропонував взяти плед, щоб зловити, але я ж найрозумніша і так можу зловити, тому відмовилася. Коли наблизилися до грудки, вона сиганула в ліс, а там проходить теплотраса і було кілька ямок. В одній з них вона і нявкала, а коли я простягла до неї руку, то отримала кілька укусів у палець і поки вона продовжувала його кусати іншою рукою взяла за загривок (або як це у котів називається) і потягли в машину. Там закутали у плед і поїхали до ветеринарної клініки просто під будинком. Її оглянули, нічого серйозного не виявили. Просто мокра, брудна, худа (не серйозно). Нагодували фрискасом, обробили мені руку, подарували грілку (яку ми через день повернули) і відправили додому.
Дома мама, сестра, собакен и бабушка в гостях.
Сестрі сказала разом із Ертою (собакою) сісти на кухні. Як зайшли, хлопця теж відправила до собаки, бо вона спокійно сидіти не зможе, якщо з ним не привітається. А сама разом із мамою пішли у ванну і думали як її швидко купувати та висушити феном (ветеринар сказав це зробити). Купували, висушили феном і мама поклала її на себе і вкрила зверху ковдрою разом із грілкою. Вона в цей час нявкала і розбудила бабусю. Бабуся примчала в спальню і давай відразу гладити котейку. Хлопець із сестрою поїхали до нього додому за кліткою, якою ми так і не скористалися.
Усю ніч ніхто до ладу не спав, сестра не пішла до школи, бо за котейкою всю ніч дивилася, годувала і пропонувала сходити на пелюшку. Я навіть в іншу кімнату піти не могла, бо собака одразу за мною йшов.
Наступного ранку пішли до ветеринарної клініки, до якої ходимо з собакою, причому ми там були 3 дні тому, здавали аналізи, оскільки у собаки цистит. Потрапили на зміну того самого ветеринара, який нас дуже добре знає. Коли він побачив нас з новою твариною, він заплющив очі рукою і сказав, що він нас знати не знає. Звичайно, потім він оглянув її, просвітили лампою, зробили зіскрібок і знайшли вушного кліща (21 день маззю обробляти). Обробили стронгхолдом, купили дві банки РК та пішли додому. Потім сходили до зоомагазину купили лоток, миски та іграшки та замовили корм (там же, де замовляємо собаці). Годували кожних 2-3 години і в години 4 дні вона сходила по-маленькому (перший раз по-великому вночі на пелюшку сходила). З цього моменту і ми були спокійні, і вона вже на всю активізувала.
Пикабу
Пикабу
Отношения с собакой.
Тут усе досить складно. Собаці цікаво її понюхати, а нахабна морда шипить, навіть коли собака в іншому кінці кімнати і ще навіть не дивиться на неї. Але у котейки є безпечне місце – ванна, там покривало на батареї, в одному кінці кімнати миски, а в іншому – лоток, і зрозуміло іграшки.
Вчора й сьогодні вони перебували в одній кімнаті. Собака зі мною на одному ліжку, кошеня з кимось на іншому. Сьогодні простіше, оскільки собака спокійно дивиться на кота поряд зі мною, а також Ерта сьогодні спала в ногах під ковдрою, а котійка у мене на шиї. Потім котеня знайшла підвіконня і влягла там. І так пів дня: собака спить у ліжку, а котейка на підвіконні, і навіть не шипіла, коли собака прокидалася і дивилася на неї.
Далі будемо привчати в тому ж дусі, а саме:
— Приділяти дуже багато часу собаці, бо він дуже ревнивий. Вже майже 4 роки (26 січня буде 4 роки) вона одна улюблениця в сім’ї, причому дуже багато уваги їй приділялося, приділяється і приділятиметься.
— Собаці іноді акуратно даємо нюхати котійку, а котійці собаку, коли той спить.
— Подкреплять спокойное состояние собаки с котейкой, а не возбужденное.
— Котейці намагаємося давати більше свободи, щоби не боялася пересуватися по кімнаті в присутності собаки.
Надеюсь они рано или поздно подружатся. Лучше конечно раньше. Ну а пока я играюсь с Эртой в одной комнате, а сестра с кошаком в другой.
Вот такая вот история с нами приключилась.
P.s. Котейке месяца 3-4, пока завели карту в ветклинике на имя Этна.
P.p.s. Эрта в честь вулкана Эрта- Але в Эфиопии, а Этна в честь вулкана в Италии. Два вулкана в одной квартире.