У той час, коли Європа зазнає демографічної кризи, населення Азії та Африки розростається лякаючими темпами. Перенаселення посилює і так важке економічне становище країн, що погіршує екологію і провокує гостру соціальну напруженість.
У цій статті ви дізнаєтеся про три держави, які вжили найрадикальніших заходів щодо стримування народжуваності. Чи дали результат безжальні закони? Чи змогли вони вирішити проблему перенаселення?
Китай
Найвідоміший приклад країни, яка виборювала перенаселення. З 1978 по 2016 роки китайська влада проводила політику «Одна сім'я – одна дитина».
Програма передбачала штраф у розмірі від 4 до 8 середніх річних доходів у регіоні за народження другої дитини. З іншого боку, сім'я позбавлялася соціального забезпечення, а державні службовці втрачали роботу.
Згідно з підрахунками місцевої влади, зусилля допомогли знизити чисельність на 400 млн осіб. Самі китайці вважають програму успішною. У 2019 році коефіцієнт народжуваності у Піднебесній становив 10,4 дитини на 1000 осіб, що близько до цифр Європи.
За сумарним коефіцієнтом народжуваності Китай тепер знаходиться на одному рівні з Росією, Німеччиною та Канадою.
Щоправда, закордонні аналітики пов'язують зниження народжуваності з економічними чинниками. За 40 років Китай перетворився на розвинену державу і перейшов на інший тип відтворення населення, як у Європі, США та Росії – низька народжуваність, зате гарне виховання, освіта та забезпечення благами.
Крім того, у Китаї набули поширення селективні аборти. Батьки навмисно позбавлялися ембріонів жіночої статі, віддаючи перевагу лише хлопчикам – майбутнім годувальникам сім'ї.
Індія
Злидні, безробіття, високий рівень злочинності та корумпованість чиновників – неприваблива реальність в Індії. За офіційною статистикою, аборти тут складають третину від усіх вагітностей, а контрацептиви застосовує 48% заміжніх жінок.
Дивно, але незважаючи на такі фактори, населення країни продовжує збільшуватись по 1 мільйону людей кожні 20 днів. Проблема індійців – це брак протизаплідних засобів та відсутність знань про планування сім'ї.
З 1951 року уряд Індії вирішив взяти ситуацію під особливий контроль та організував кампанію масової стерилізації всіх жителів країни.
Вона мала добровільний характер, жінкам видавалася одноразова виплата у розмірі 8 середніх зарплат по регіону. Чоловіки отримували у подарунок зброю та лотерейний квиток із можливістю виграти дорогу техніку.
Однак на ділі хірургічні операції нав'язувалися примусово, стерилізація проходила у неналежних умовах, без дезинфекції та без обстежень. Тільки за 2009-2012 роки хірургічне втручання призвело до загибелі понад 700 тисяч жінок.
З 2016 року спеціалізовані клініки почали закривати. Тепер в Індії діє політика «однієї дитини» – надання соціальних послуг тільки на первістка. Але цей метод так і не вирішив проблему високої народжуваності серед бідних верств суспільства.
Крім того, в Індії досі сильні традиції ранніх весіль та великих сімей, навіть у людей, які перебувають за межею бідності.
Узбекистан
Держава із 34-мільйонним населенням щороку приростає на 650 тисяч осіб. Для країни це проблема, оскільки слабка економіка не дозволяє забезпечувати всіх мешканців на належному рівні.
Формально Узбекистан не бореться з високою народжуваністю. Однак неофіційно влада проводить приховану примусову стерилізацію жінок як мінімум з 2005 року.
Операції з видалення матки роблять відразу після пологів. При цьому гінекологи мають певний план. Міські лікарі мають стерилізувати по 4 жінки на місяць, сільські – по 8 жінок.
Про злочин пацієнткам нічого не розповідають. Масштаби програми невідомі, але за оцінками фахівців, йдеться про десятки тисяч людей.
Источник: zefirka.net
