Нафтова промисловість – провідна галузь російської промисловості, що забезпечує 30% експорту країни. Однак запаси нафти в надрах не нескінченні, і завжди продавати сирий ресурс і його похідні не вийде. Скільки «чорного золота» в Росії і чи може воно закінчитися?
Стан сировинної бази
Не секрет, що Росія є одним із світових лідерів за величиною нафтових ресурсів та обсягами їх видобутку. У числовому вираженні це передбачає 15,5 млрд тонн розвіданої нафти, зосередженої, переважно у Сибіру, Далекому Сході й у Поволжі.
Усього зараз на балансі країни значиться близько 3000 родовищ. До них входять 1300 покладів, які вже розробляються нафтовидобувачами. Інші підготовлені як резерв, перебувають на стадії вивчення чи законсервовано – чекають на нові технології для того, щоб розробка стала вигідною.
На скільки років вистачить цих запасів?
За приблизними оцінками, всі початкові запаси родовищ, що вже розробляються, вироблені на 59%. Наприклад, нафту у Південному федеральному окрузі викачено на 80%, у Приволзькому – на 70%, в Уральському – на 45%. Важковидобувані корисні копалини вичерпані на 19%, а активні – на 70%.
Як би там не було, за підрахунками нафти фахівці враховують саме 41% невироблених запасів. На цій основі голова Мінприроди Олександр Козлов у 2021 році заявив, що за збереження темпів видобутку нафтових резервів вистачить Росії щонайменше на 60 років. Експерти говорять про приблизно схожі оцінки – від 40 до 100 років.
Однак у цих цифрах є важливе припущення. З одного боку, враховуються лише розвідані родовища. Геологорозвідка не стоїть на місці та постійно знаходить нові нафтогазоносні пласти.
Наприклад, поклади Канади оцінюються в 180 млрд барелів, але значну частину було відкрито лише 2004 року. Запаси Венесуели в 2006 році становили 100 млрд. барелів і за кілька років їх оцінка потроїлася. Навіть гігантські родовища Сибіру знайшли лише у 1960-х роках.
Неосвоєні поклади
Навіть за значного зростання споживання нафти у Росії є безліч незасвоєних запасів. Це Арктика (83 млрд барелів нафти за початковими оцінками), шельфові зони (потенційно більше 1 трлн барелів) і зрілі родовища з важкою нафтою.
Багато свердловини ще належить відкрити. Великі надії покладаються на відомі, але поки що важкодоступні родовища. Їхній видобуток з розвитком технологій стає рентабельним, і тому компанії поступово їх освоюють. Потенційно це трильйони барелів, яких вистачить на десятки років.
«Чорне золото» буде потрібно світу завжди. Йдеться тут не тільки про паливо та мастильні матеріали, а й про важливу сировину для хімічної промисловості. Виробництво пластику, гуми, миючих засобів, барвників та багато іншого неможливе без нафти.
Ймовірно, через 30-40 років, через вичерпання активних родовищ, доведеться освоювати запаси, які важко видобувати, для цього потрібно використовувати складне обладнання. Подібна картина сьогодні спостерігається в Росії, але чекає на всі багаті ресурсом держави.
Оскільки потреба у нафті залишиться високою і видобуток подорожчає, ціна її виросте ще сильніше. Потрібно буде шукати нові родовища, і нафти як країні, а й усьому світу вистачить ще одне століття.
Источник: zefirka.net
