Ось уже 14 років у нашій родині живе ця висловуха грудка вовни. У дитинстві ми всі в трьом на ньому лежали, часом тягали за хвіст, м’яли і що тільки не робили. не дивно, що він жодного разу нікого не подряпав, а зараз лагідно поводиться.
P.S. Зіниці завжди такі розширені, мабуть дефект зору якийсь, тому що все життя він встромляється в двері і кути.
P.P.S. Где брат взял кота до сих пор не сознается.