Коту виповнився рік. Настав час зробити йому повну вакцинацію від будь-яких там захворювань. Моя Бджілка заклопотала, зібрала все, що потрібно в ветлікарню, навіть гроші не забула і з ранку полетіла.
Увечері приходжу та не можу зрозуміти. В очах чи двоїться чи отруївся чимось. На підвіконні сидять два коти, однакових.
Приключилось вот что:
Моя прийшла. Села в чергу і давай розглядати якась у кого живність. Поруч сидить жінка, а з перенесення стирчить вусата морда з пензликами на вухах.
-Ой, у Вас тоже Кун, — спросила моя, -и сколько ему?
-11 месяцев, -ответила женщина.
-На прививку принесли?
-Ні. Приспати хочу, – сумно відповіла дама.
-За що? Що сталося? Захворів? -Запанікувала моя Бджілка.
-Ні,-відповіла дама. – Чоловік купив собі кота і раптово помер. І ми з котом залишились удвох. А він такий приставкуватий, постійно лізе, вимагає ласки, бодається. Ходить за мною бовтає у слід. Я не можу з ним. Важко мені. Бажаєте забирайте собі.
Моя розгубилася і каже: -У мене такий самий, тільки на місяць старший. Подайте оголошення, такого одразу заберуть і ще грошей дадуть.
-Всі так кажуть, а нікому нічого не треба,-нервно заговорила дама,-я вже сюди прийшла, віддам у клініку, а там що хочуть, то хай і роблять.
-Так, – прийшла до тями моя Бджілка, -Забираю!
Жінка мовчки встала, поставила поруч із моєю перенесення з котом і пішла на вихід. Взявшись за ручку дверей, вона обернулася і сказала: -посидьте тут, я зараз принесу його документи та всі його речі.
Через двадцять хвилин моя Бджілка їхала в таксі з двома переносками, котячим туалетом, пелюшками, кормом та іграшками додому.
-Дорогий, ти ж завтра звозиш двох котів на щеплення, а то мені дві переноски не підняти,-мило посміхнувшись сказала моя.
Источник!
