З 1207 по 1308 роки монгольські вторгнення торкнулися більшої частини Євразії. Кочова армія пройшлася по Китаю, Центральній Азії, Персії, Європі, Близькому Сході, Японії, Індії і навіть Філіппінах. Який народ, згідно з монгольськими хроніками, чинив Чингісхану та його нащадкам найбільш завзятий опір?
Непокірний Урал
Згідно з «Сокровною оповідтю монголів» – єдиною літературною пам'яткою кочівників, складеною в XIII столітті, найзапекліший опір Чингізиди зустріли в Башкирії та Волзькій Булгарії.
Більш повні відомості залишив угорський монах-домініканець Юліан, який відвідав Улус Джучі (майбутню Золоту Орду) у 1236 році. У своїй доповіді Папі Римському Григорію IX чернець вказав, що зустрів у кочівників грамотного посла, який знав кілька мов.
Монгол розповів, що їхній народ живе по сусідству з башкирськими племенами, які не вдавалося підкорити протягом 14 років. Таким чином, башкири зуміли чинити найбільш успішний опір завойовникам.
Кочівники Південного Уралу воювали з монголами з 1221 по 1235, фактично стримуючи чингізідів від подальшого вторгнення на Захід. У 1235 році башкирські племена були включені до складу Улусу Джучі на васальних умовах із збереженням родоплемінної знаті та певною автономією.
Для порівняння, Тангутське ханство впало за 1 рік, Хорезм – 2 роки. Русь втратила значну частину армії в битві на Калці в 1223, коли допомагала половцям відбиватися від монголів. Через 14 років почалося повноцінне вторгнення кочівників, і російські землі були підкорені і майже повністю розорені за 5 років. Багато міст, включаючи Київ, були розграбовані.
Хто такі башкири?
Вважається, що вперше башкири були згадані в «Вірменській географії» VII століття н.е. під ім'ям “бушки”. Територія кочівників визначалася витоками Ками та Уралу. Ті самі географічні рамки пізніше вказували арабські мандрівники ІХ-ХІІ століть.
З середини XI століття господарями всього степового поясу Євразії були половці, що відтіснили огузів та печенігів. Однак башкири до половецького племінного союзу не увійшли і, ймовірно, зберігали незалежність.
Тим часом частина західних племен входила до складу Волзької Булгарії – держави на берегах Волги. Виходячи з цього, низка істориків об'єднують завоювання монголами Поволжя та Уралу в одну історичну подію. З цього погляду, Волзька Булгарія воювала з Монгольською імперією з 1221 до 1240 року.
Проте повноцінний похід монголів на булгар і Русь розпочався лише 1236 року після завоювання Південного Уралу, де селилися башкирські племена. З 1236 башкири майже повністю увійшли до складу багатонаціонального війська Батия і воювали вже проти колишніх родинних племен.
На відміну від булгар, чия знать виявилася повністю знищеною, а народ асимільований, з башкирами монголи обмежилися васальним договором. Народ зміг вижити та зберегти мову та підвалини. Заодно обзавівся званням «найстійкішого» етносу проти завоювань Чингізидів.
Источник: zefirka.net
