Картинка 1. Чихнув. Червоне це не кров, краплі мали такий колір.
Картинка 2. На 30 день.
Кожні краплі мали свій власний запах, перші взагалі смердючі, на основі якогось із спиртів. Другі-сіалор, солодкуваті. Після того як кіт прочхався-стало страшно смердіти обома краплями. Я так розумію що вони доходили куди потрібно, до пазух і там бовталися, і толку від цього ніякого нічого не змінилося. Поки антибіотики є трохи краще, як тільки прибираєш їх, то знову закладений ніс. І краплі прочіхатися перестали допомагати. Тепер як з немовлям-тоненькою ваткою ніс і ніздрі лоскочеш. На третій день він зрозумів, що якщо чхати трохи, то його не буде розривати від чіха і соплі не вилазитимуть. Все, спосіб викликати чих та соплі втрачено. Навіть не знаємо, як зараз його змусити чхнути.
По дріжджових грибах-відповідно треба було здати аналіз, але вилізла проблема-піди знай, хто там чим у лоток сходив. Шоню видали його хворі пальці. Мабуть через артроз або порвані сухожилля (незрозуміло, начебто й те й те присутнє) пазурі у нього практично не забираються, відповідно періодично потрібно їх підрізати. Відповідно о 5-й ранку чую цок-цок у напрямку котячого санвузла. А оскільки він так і не навчився до ладу заривати-то вдалося взяти аналіз і за результатами гриби вилікували. Нехай більше не хворіють.
Не так погано. Загалом вага набрана, іноді їй краще. Розлад шлунка ми забороли.В такі моменти думаєш що все обійдеться, але швидше за все немає. Постало на повне зростання питання про риноскопію. Про це і буде наступна частина, але колись незрозуміло. На жаль, лікарняний із котами не оплачують і дорогу до місця лікування теж.
Картинка 3. Якщо ти живий – можна на світ дивитися під різними кутами.
Такі справи. Пост на швидку руку-бо справ дуже багато, і вони теж пов’язані в тому числі і з Шоней. Окрім пікабу, ще дуже багато знайомих цікавиться його долею. Вирішили завести ще й сторінку в стограмі, так простіше. Як будемо готові- відпишусь )