Кожна людина чудово знайома з таким м'ясним виробом, як ковбаса «Докторська». У країні все ще чимало тих, хто застав знаменитий бездоганний смак ковбаски за 2 рублі 20 копійок. Вистачає і тих, кому довелося пожити в роки, коли славетний ореол навколо «Докторської» змінився на букет похмурих чуток і поганої слави. І все-таки сьогодні вже мало хто пам'ятає про те, коли саме цей ковбасний виріб з'явився на світ, яким він був спочатку, і тим більше мало хто знає, чому варену ковбасу в СРСР називали саме «Докторською».
Російське село регулярно страждало від голоду.
Голод у СРСР першій половині ХХ століття був явищем звичайним. Навряд у всій країні був селянин чи робітник, який хоча б раз не голодував. Громадянська війна розорила багато господарств, свій внесок внесла і не найкращим чином проведена колективізація (хоча саме вона згодом і вбереже СРСР від голоду під час Другої світової війни).
Громадянська війна розорила багато господарств.
Останній справді великий голод стався у СРСР початку 1930-х років. Охопив він не лише Україну, але також Білорусь, Казахстан та значну частину Росії, включаючи Урал, Поволжя та Сибір. Бушував голод і на Північному Кавказі. Ускладнювалася ситуація ще й епідеміями (насамперед тифом), які палко спалахували в регіонах з великою кількістю людей, що недоїдають.
Нова ковбаса була вигадана в середині 1930-х років.
З'явилася «Докторська» ковбаса саме через голод. Справа в тому, що навіть коли голод пройшов, у країні залишалася представницька кількість громадян, які страждали від його наслідків. Спеціально для них за розпорядженням вищого керівництва країни у 1936 році і було розроблено нову варену ковбасу. Це був дієтичний продукт із низьким вмістом жирів. Вигадали ковбасу у ВНДІ м'ясної промисловості. Перша партія продукту було випущено з урахуванням Московського м'ясопереробного комбінату імені А.І Мікояна.
Існує легенда, за якою спочатку нову ковбасу хотіли назвати на честь Йосипа Сталіна, проте у ВНДІ нібито побоялися, що подібне може образити вождя народів. У результаті зійшлися на назві «Докторська», тим більше що продукт мав використовуватися фактично з медичною метою.
Ковбаса вийшла виключно добротною на смак.
Ковбаса у перші роки після своєї появи справді виписувалася лікарями за рецептами тим хворим, що мали соматичні ознаки наслідків перенесеного голоду. Відповідно до ГОСТ 23670-79 в 100 кг продукту мало входити: 25 кг добірної яловичини вищого гатунку, 70 кг свинини нежирної, 3 кг добірних курячих яєць, 2 кг коров'ячого молока (сухого), 2.09 кг солі, 0.2 кг цукру, 5 горіх), 7.1 г нітриту натрію.
Після Другої світової війни на ковбасі почали заощаджувати, якість продукту почала стрімко падати.
Народу ковбаса одразу ж сподобалася. Смак був відмінним, а якість високою. На той момент все ще справжня соціалістична економіка дозволила досягти справжніх чудес виробництва, зробивши нову ковбасу доступною та досить дешевою. Змінилася ситуація з «Докторською» десь у 1970-ті. Хоча Радянський Союз на той момент стояв усе ще міцно, поступова капіталізація економіки, що почалася з правління Микити Сергійовича Хрущова, призвела до того, що розкішну «Лікарську» ковбасу з 1930-х стало несподівано не дуже вигідно виробляти.
Спочатку знизили сорт м'яса та інших товарів. А потім і зовсім замінили частину свинини та яловичини соєю. Нова «Лікарська» ковбаса була вже не тією. Причому смак відрізнявся настільки сильно, що в народі стали ходити похмурі легенди, ніби на м'ясокомбінатах до вареної ковбаси додають туалетний папір з метою економії. Звичайно, нічого спільного з дійсністю подібні чутки не мали. Однак усе це ніяк не скасовувало того факту, що якість вареної ковбаси в пізньому СРСР впала астрономічно.
Джерело: https://novate.ru/blogs/290720/55445/
Источник: zefirka.net