Дехто може подумати, що диких тварин стало просто більше, і тому вони частіше з’являються у містах. Але це не так: щороку “Червона книга” поповнюється новими сторінками, а популяції сотень видів тварин і птахів зменшуються.
Раніше, щоб зустріти лісового мешканця, доводилося забиратися вглиб лісу, за десятки кілометрів від міста. Тепер же дикого звіра можна легко побачити просто на міських вулицях. Коли тварини мали вибір, вони трималися від нас подалі.
Зазвичай, не тварини заселяються ближче до нас, а ми — до них. Чимало колишніх заповідних територій, де раніше не ступала нога людини, тепер забудовані багатоповерхівками. Тварини, які жили там тисячі років, змушені ділити свою територію з нами.
Існує чимало нейтральних прикладів, але найчастіше, не від хорошого життя дикі звірі починають тісне сусідство з людьми.
Не страх втратили, а зневірилися
У більшості випадків, тварини не перестали боятися людей, просто голод сильніший за страх. Міста та промислові зони розростаються, людина прокладає нові дороги, вирубує ліси та розорює землі під поля, витісняючи тварин з їхніх звичних місць для пошуку їжі та вирощування потомства.
Через зміни клімату тануть льоди, тому білі ведмеді наближаються до берега. Розростаються пустелі, частішають масштабні пожежі — тварини збігаються до вцілілих лісосмуг поблизу населених пунктів.
Між нами та тваринами зростає конкуренція за харчові ресурси, наприклад, за рибу та морепродукти.
Раніше чайкам було легко прогодуватися на узбережжях, а тепер їх частіше можна побачити на смітниках та біля ринків. Ці птахи не гребують жодними харчовими відходами, і останнім часом активно витісняють ворон.
Хоча, взагалі, чайкам простіше “пірнати” за їжею в сміттєві баки, ніж у воду. Полювання набагато складніше, ніж харчуватися викидами. У місті чайкам цілком комфортно.
Качки та інші водоплавні птахи теж вже давно живуть поруч із людиною: вони заселяються в річки, що протікають через місто, та у штучні ставки. Вони успішно, хоч і не без стресу, виводять потомство.
Весною, восени, а останніми роками й взимку, качки часто збігаються до місць, де зливаються стічні води, оскільки там водойми не замерзають.
Через нестабільний клімат часто виходить так, що качки прилітають набагато раніше, ніж сходить лід. Знесилені, втомлені птахи охоче приймають від людей допомогу у вигляді їжі, швидко до цього звикають, і потім вже сподіваються на неї постійно.
Інстинкт продовження роду також сильніший за страх перед людиною
Тваринам потрібно продовжувати свій рід. Кожен вид на планеті бореться за своє існування, як може. Людина вміє змінювати навколишнє середовище під себе, а тварини змушені пристосовуватися до змін.
Приблизно 10-20 років тому сова, яка випадково залетіла в міський парк, викликала справжній ажіотаж. Тепер сови та соколи — звичні птахи в міському середовищі.
Раніше вони оббігали кам’яні джунглі стороною, потім почали непомітно навідуватися, щоб полювати на щурів та голубів, а тепер живуть у межах міста, будуючи гнізда на високих деревах та під дахами багатоповерхівок.
Без тварин у місті — неможливо
Лисиці вже давно стали постійними відвідувачами смітників на околицях міста. Причина проста: на смітнику більше їжі, ніж у лісі, і взяти її тут легше, ніж полювати. До речі, помічено: якщо у місті немає популяції бездомних собак, то їх успішно замінюють лисиці. На жаль, для лисиць у місті багато небезпек, зокрема автомобілі.
Жодне доступне джерело живлення не залишиться невикористаним. І є велика надія, що місто не стане останнім “кормом” для диких тварин.