Чи варто дресирувати пса командам? Це питання не має навіть з’являтися перед власником. Пес – це не лише відданий товариш, надійний захисник і пильний вартовий. Це також істота, яка в певних обставинах може бути джерелом ризику для людей довкола. Питання краще сформулювати по-іншому: як навчити пса головним командам?
Найперше завдання – виховати слухняного пса. Відповідно, акцент варто робити на тих командах, які допоможуть це завдання реалізувати. Команди на кшталт «Дай лапу!», «Зроби вигляд, що помер!», «Гав!», «Принеси!», які використовуються, здебільшого, для задоволення господаря, вивчити теж можна – але це точно не першочергова необхідність. Отже, які ж команди входять до обов’язкової програми навчання?
“До мене!”
Почувши ці слова, пес повинен наблизитися до вас, обійти вас ззаду та сісти біля лівої ноги. Як цього досягти? Підхід до вас має асоціюватися у пса з чимось позитивним, тому під час навчання команди заманюйте його до себе смаколиками (шматочком сухого корму, м’яса або сиру) або улюбленою іграшкою – все це, звісно, треба тримати в лівій руці, щоб улюбленець підійшов туди, куди треба. Водночас права рука подає ту саму команду – «До мене!», але не словами. Це виглядає так: ви піднімаєте руку до рівня плеча, а потім різко опускаєте її. Щоб пес навчився обходити вас ззаду, використовуйте повідець і нашийник, плавно направляючи тварину потрібною траєкторією.
«Поруч!»
Еквівалент голосового наказу – ляскання лівою долонею по стегну. Помітивши такий жест або почувши слово «Поруч!», пес має йти біля вашої лівої ноги, майже торкаючись її. Це, напевно, одна з найлегших для навчання команд. Для її відпрацювання вам стане в нагоді повідець, за який потрібно притримувати вихованця так, щоб він рухався поряд з вами з тією ж швидкістю, що й ви. Найкраще цю команду відпрацьовувати під кінець прогулянки, коли пес досхочу набігається.
“Гуляй!”
Ця команда важлива не тим, що пес її виконує, а тим, що він не тікатиме від вас, поки не почує заповітне слово або не побачить відповідного жесту – витягнутої вперед руки. Скажіть наказ, одночасно відстібаючи повідець від нашийника. Не сумнівайтеся: в цьому випадку пес миттєво зрозуміє, що ви від нього очікуєте. Головне, час від часу підкликайте вихованця назад, щоб він надмірно не захоплювався виконанням команди «Гуляй!» і не забував про інші вправи.
“Місце!”
Ця команда заохочує пса піти на визначене для нього в помешканні місце. Господар, подаючи наказ, може показати рукою у напрямку лежанки. Навчати команді краще тоді, коли пес почувається втомленим і бажає відпочити. Щойно щеня почне шукати зручне місце, щоб прилягти, скажіть «Місце!», візьміть вихованця на руки та віднесіть на підстилку (якщо його вага дозволяє це зробити, якщо ні – просто проведіть). Там погладьте його і пригостіть чимось смачним.
“Сидіти!”
По команді пес має негайно сісти, причому саме там, де до цього стояв або біг. Цьому наказу відповідає такий жест: потрібно зігнути руку в лікті та виставити долоню вперед. Щоб пояснити псу, що ви хочете від нього, однією рукою обережно натисніть на круп тварини, а іншою – потягніть повідець вгору.
“Лежати!”
Цю команду можна подати, витягнувши руку вперед, а потім опустивши її долонею вниз. Навчати команді неважко, тим паче, що лежати собаки люблять, особливо після насиченої прогулянки. Легко натисніть на корпус вихованця однією рукою, а іншою рукою тримайте перед ним ласощі – трохи вище рівня землі, щоб тварині довелося опуститися нижче і потягнутися за винагородою. Слідкуйте, щоб пес не перевертався на бік – команда вважається виконаною, лише якщо тварина лежить на животі.
“Фу!”
Дуже потрібна команда, яка точно стане вам у пригоді в багатьох ситуаціях: чи побіжить пес за кішкою, чи надумає гавкати на перехожого, чи зацікавиться підозрілою річчю на вулиці. Тут використовується переважно негативна стимуляція: як тільки вихованець почне робити щось не так, суворо скажіть «Фу!» і легко потягніть за повідець або – знову ж таки легко – лясніть тварину. Втім, ніхто не забороняє вам використовувати і позитивну стимуляцію – похвалити вихованця, якщо він відмовиться від поганих намірів.
«Молодець!»
Це, звичайно, не команда – а похвала за виконаний наказ. На тренуваннях не забувайте заохочувати вихованця, гладити його та давати ласощі після кожної успішно відпрацьованої вправи. Так ви сформуєте у пса якщо не любов до команд, то як мінімум усвідомлення: після виконання наказу на нього обов’язково чекає щось приємне.
А ось негативних асоціацій команди викликати не повинні. Тому ніколи не давайте псу наказів з метою покарати його. Наприклад, не підкликайте вихованця словами «До мене!», щоб сварити чи вдарити. Пам’ятайте: пес слухатиметься вас лише в тому випадку, якщо буде вам цілковито довіряти.
