Розроблені з урахуванням строгих обмежень за розміром у густонаселених частинах Японії, деякі невеликі автомобілі JDM стали культовими. Nissan Figaro виглядає як вінтаж, але це швидше сучасна класика.
Наприкінці 1980-х на Nissan накотило захоплення ретро-технікою. Звичайно, не на порожньому місці: в японському суспільстві зростала популярність ретро автомобілів і в Nissan, справедливо розсудивши, що здійснювати вояжі на класичній техніці люблять багато хто, а підтримувати її у працездатному стані – лише пара людей, вирішили запропонувати споживачам ретро стиль на сучасних агрегатах!
Так звана «Японська фінансова бульбашка» надувалася зі страшною силою, можна було займатися будь-якими проектами — грошей було не просто багато, а дуже багато! Nissan запустив лінійку так званих Пайк-карів: Pao, Be-1 та надзвичайно дивний S-Cargo, а фінальним продуктом програми став Nissan Figaro – дуже симпатичний маленький автомобіль.
Figaro представили у 1989 році на Токійському автосалоні під гаслом (або девізом, якщо слово гасло вважаєте надто політизованим) «Назад у майбутнє». Може хотіли зловити хвилю популярності франшизи Роберта Земекіса «Назад у майбутнє», друга частина якої вийшла в прокат якраз у 1989 році, але автомобіль там на Figaro зовсім не схожий 😉 Не лише технічно, а й ідеологічно!
По техніці Figaro базувався на платформі March/Micra — популярного міського хетчбека. Зовнішності надали рис класичного Datsun Fairlady, але схожість можна розглянути хіба що в круглих фарах. Figaro вийшов цілком самодостатнім, із цікавим кузовом: рамки бічних вікон у нього стаціонарні, а центральна частина даху відкидається разом із заднім склом. Гарно та безпечно!
У багажник нічого особливо не покладеш. За японською традицією запасне колесо — докатка, вона ж «банан»
Під капотом безальтернативний літровий мотор з турбонаддувом потужністю 76 кінських сил. Автомобіль не про спорт, але до 170 км/год може розігнатися. Триступінчастий автомат теж не про динаміку, Figaro про стиль і спокійне переміщення по щасливому життю! Dolce vita.
На вибір пропонувалося чотири варіанти забарвлення: Topaz Mist (осінь), Emerald Green (весна), Pale Aqua (літо) та Lapis Grey (зима) – “Пори року” Вівальді в голові не зазвучали?! Автомобіль надзвичайно сподобався публіці. У виробництві Figaro був лише один рік, але початковий план 8000 одиниць довелося розширити до 20 000 машин. І цього виявилося замало. Право придбання Nissan Figaro розігрувалося у лотерею. О як!
Источник: zefirka.net
