Речі теж живуть своїм життям: змінюються, стираються, втрачають форму.
Ось рукавички: одна – нова, друга – з натягнутими швами та потертими пальцями. Або ніж, який колись був широким і гострим, а тепер тонка смужка сталі, зате «сам ріже».
Прилавок у магазині, де блискучою, протертою доріжкою день у день ковзають пакети з покупками. Скільки років стільки рухів, майже однакових.
Ця фотоколекція — про сліди часу, про те, як багато змінюється тихо: не раптом, а поступово, день у день. Жодного драматизму — просто життя йде. І це, мабуть, справжнісіньке.
