ДЦП не став на заваді славі митця та автора.

Чимало обдарованих, видатних особистостей страждали від фізичних вад або невиліковних хвороб. Одним з таких був Крісті Браун. Доля наділила його неабияким даром, але позбавила можливості насолоджуватися життям повною мірою.

З моменту народження Крісті отримав незворотний діагноз – тяжка форма церебрального паралічу. Хлопчик з’явився на світ у 1932 році. На той час у батьків було вже 12 дітей. Згодом мати Браунів народила ще десятеро. З 23 дітей лише 17 змогли дожити до зрілого віку.

Лікарі одразу ж поставили на Крісті “клеймо”. Вони рекомендували батькам відмовитися від цього непосильного тягаря та віддати дитину до реабілітаційного закладу. Але мати і батько вірили, що батьківська любов і опіка зможуть допомогти хлопчику стати на ноги.

Мати безперервно розмовляла з хворим сином, навчала його найпростішим речам. І незабаром зусилля дали результат. У 5-річному віці хлопчик вперше ворухнув пальцями лівої ноги. Так він потроху почав взаємодіяти з навколишнім світом. Одного разу Крісті затиснув ногою шматок крейди і на дошці написав слово «мама». Згодом Браун вже малював і навіть навчився друкувати на друкарській машинці.

Хлопчик не відвідував школу, лише інколи приходив на уроки до школи Святого Сандімаунда. Там він вперше познайомився з доктором Коллісом, який розгледів у Крісті справжнього генія, живописця та белетриста. Колліс допомагав Брауну влаштовувати виставки. За підтримки доктора Крісті видав свою першу автобіографічну книгу «Моя ліва нога». Книга стала популярною, її переклали 14 мовами. Згодом книгу екранізували, фільм було номіновано на «Оскар».

Літературна діяльність зробила Крісті відомим. У нього з'явилися прихильниці, які надсилали йому листи з освідченнями. Браун підтримував листування із одруженою американкою Бет Мур. Відпочиваючи у Північній Америці, художник зупинився у своєї нової знайомої. Їхня наступна зустріч відбулася через 5 років. У 1967 році Браун опублікував наступний твір – книгу «Вниз», присвячену Бет.

Крісті збирався одружитися з Мур, але невдовзі у нього виникло нове почуття – до Мері Керр. Вона працювала медсестрою, доглядала письменника. Існує думка, що Мері була жінкою з сумнівною репутацією. 1972 року закохані уклали шлюб. В останні роки Браун вів замкнутий спосіб життя, його самопочуття погіршувалося. Письменник ледь не дожив до свого 50-річчя. У 49 років він вдавився котлетою і помер від асфіксії.

Источник: zefirka.net

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.