30 травня виповнилося 171 рік від дня народження засновника сімейної фірми ювелірного мистецтва Карла Фаберже. Про його знамениту колекцію великодніх яєць, створену для імператорського двору, знають у всьому світі. Куди менш відомою для більшості досі залишається історія про його фатальне кохання. В останні роки життя навколо Карла Фаберже розгорілися неабиякі шпигунські пристрасті. А виною всьому була авантюристка, від якої він зомлів.
Карл Фаберже та його дружина Августа
1902 р. 56-річний ювелір у Парижі познайомився з 21-річною кафешантанною співачкою Іоанною-Амалією Крібель і закохався в неї без пам'яті. На той момент він був зразковим сім'янином та батьком 4-х дітей. Втім, свою дружину Августу Фаберже кидати не збирався, тому знайшов своєрідний вихід зі становища: щороку він їхав на 3 місяці до Європи у справах комерції і весь цей час проводив із коханкою. А решту 9 місяців дівчина їздила різними країнами і вела дуже вільний спосіб життя, який привертав увагу не лише її численних шанувальників, а й російської контррозвідки.
Один із творів ювелірного мистецтва Фаберже
Іоанна-Амалія (її достовірного зображення не збереглося) була чешкою за національністю, разом із батьками вони переїхали спочатку до Франції, а потім до Австрії. Саме туди вона часто навідувалась, щоб відвідати рідних. Часто була дівчина і в Росії, де виступала в кафешантані «Акваріум». Її регулярні переїзди з однієї країни в іншу викликали підозри щодо причетності до шпигунства.
Твори ювелірного мистецтва Фаберже
У 1911 р. Іоанна-Амалія після виступів у Тифлісі раптово вийшла заміж за 75-річного князя Карамана Ціціанова, після чого одразу ж поїхала з Тифлісу і більше туди не поверталася. Фаберже вона пояснила цей фіктивний шлюб необхідністю мати російське громадянство, щоб безперешкодно приїжджати до ювеліра до Петербурга. А ось на думку контррозвідників, коханець став не єдиною причиною її візитів і шлюб був тонкою грою австрійської розвідки, яка розширює свою агентуру на території Росії.
Карл Фаберже вибирає каміння для роботи
Під час Першої світової війни авантюристка поїхала до Італії, потім через Сербію перебралася до Болгарії, а потім вмовила ювеліра допомогти їй повернутися до Росії. Становище самого Фаберже на той момент було дуже хитким. Його предки були родом із Франції, але у XVII ст. переселилися до Німеччини, й у Росії їх вважали справжніми німцями. Протягом якогось часу Кард Фаберже очолював Німецьке товариство Санкт-Петербурга. Саме тоді почалася боротьба з німецьким засиллям у російській економіці, всі підприємства, які належали німцям, ліквідували. У 1914 р. Фаберже врятувало лише те, що він виконував замовлення імператорської сім'ї та переказав усі свої кошти із зарубіжних банків російські. У таких умовах висилати гроші за кордон колишній австрійській підданій і піклуватися про її переїзд до Росії для ювеліра означало підставляти себе під удар і викликати підозри в шпигунстві.
Один із творів ювелірного мистецтва Фаберже
Навесні 1915 план Іоанни-Амалії здійснився: вона прибула в Петроград і оселилася в готелі «Європейська». При цьому причетність адміністрації цього готелю до військового шпигунства була підтвердженим фактом. Звісно, за жінкою встановили спостереження.
Один із творів ювелірного мистецтва Фаберже
У доповіді начальника контррозвідки повідомлялося: «У «Європейському» готелі з квітня місяця 1915 р. проживає якась княгиня Іоанна-Амалія Ціціанова (народжена Крибель), вона ж Ніна Баркіс, 32 років, римсько-католицького віросповідання, що привертає увагу широкою життя. англійською, французькою, німецькою та російською мовами справляє враження дуже хитрої та обережної жінки… В даний час нібито співмешкає з відомим фабрикантом-ювеліром Фаберже і, незважаючи на це, має постійні побачення з іншими особами, причому ці побачення нею позначені особливою конспірацією. німецького походження, сприяє Ціціанової, яка займається, мабуть, шпигунством».
Через свій зв'язок з авантюристкою, яку підозрювали у шпигунстві, Фаберже сам накликав на себе підозри
На допити викликали Карла Фаберже. Вкотре ризикуючи власною репутацією, він ручався за благонадійність своєї коханки. У той час як усі його друзі та знайомі були, як він писав, «або вислані за кордон, або ж як військовополонені піддані висилці». Причетність Ціціанової до шпигунства підтверджувалася лише непрямими доказами, проте 1916 р. її вислали до Якутська. У Сибіру її слід загубився, і про подальшу долю свого останнього кохання Фаберже нічого не знав. Сам він потрапив до списку неблагонадійних за зв'язок зі шпигункою.
Остання фотографія Карла Фаберже, липень 1920: дружина Августа, син Євген і сам ювелір
Після революції майно ювеліра було конфісковано і йому довелося емігрувати. У 1920 р. у Лозанні він пішов із життя, так більше ніколи й не побачивши Іоанну-Амалію.
Джерело: http://www.kulturologia.ru/blogs/300517/34723/
Источник: zefirka.net
