Те, що нам здається відомою та невід'ємною частиною національної культури — того чи іншого народу, насправді йому, скажімо так, нерідне. Не завжди, але частіше, ніж можна подумати. Найчастіше “самозванцями” виявляються відомі страви, за ними йдуть деталі одягу.
Піцу вигадали не італійці
На італійському півострові цю страву справді їдять з давніх-давен — тобто, з давньоримських, коли вона називалася ще «плакента». А привезли її туди солдати Риму з Греції, де плаский хлібець, на який ще до запікання поклали різні смачні шматочки, звався плакунтос. А саму ідею саме плоского хліба — лише без топінгу — греки запозичили, треба сказати, єгиптяни.
Феска існувала до турків
Греки – справжні винахідники ще однієї «національної штуки». Багатьом відомий турецький народний головний убір – феска. Його ще в рамках боротьби за глобалізацію та приєднання до досягнень цивілізації заборонив Ататюрк на початку ХХ століття. Так ось, феску турки насправді перейняли у греків після того, як завоювали Візантію. Вже від турків феска розійшлася мусульманськими країнами Північної Африки. Там вона отримала ту назву, під якою ми її знаємо — у місті Фес у Марокко виготовляли величезну кількість цих шапочок для міжнародного ринку. Дивно, але чомусь італійські фашисти зробили своїм відмінним головним убором чорну феску.
Шведські фрикадельки вивезені з дуже напружених переговорів
Ця страва стала асоціюватися зі шведською кухнею завдяки магазинам IKEA, де вона подається як народна. Насправді до Швеції його привіз король Карл XII, той самий, що з Петром I воював. Привіз він їх із Османської імперії, де вони носили горду турецьку назву кюфту. Щоправда, згодом рецепт змінився, але зовсім небагато: у фрикадельки почали додавати яйце, а баранячий фарш за бажанням можуть замінити свинячим, що туркам немислимо.
Дебреценські сосиски вигадані не угорцями
Дебреценські сосиски – одна з тих страв угорської кухні, які відразу може назвати половина європейців. Вони виготовляються із суміші яловичини та свинини з додаванням гострого перцю і використовуються для приготування багатьох угорських страв на кшталт гуляшу. Тільки вигадали їх насправді чехи. Так сталося. До речі, танець «полька» теж винахід чехів і до Польщі не має відношення.
Французи дізналися про круасани нещодавно
Є речі, які дуже чітко асоціюються з французьким стилем життя, наприклад, круасани. Прохання найніжніших читачів перегорнути вниз, тому що зараз ми скажемо, що круасани винайшли в Австрії і ще в тринадцятому столітті були набагато відомішими під назвою «кіпферль» («півмісяць»). Фактично, французька назва — точний переклад австрійської, оскільки в 1839 році якийсь заповзятливий австрієць Август Цанг відкрив пекарню з віденськими десертами в Парижі і при можливості адаптував усі назви для зручності покупців. Довгий час круасани можна було купити тільки в столиці Франції, решті французів така дивина була недоступна і просто невідома. Зате зараз круасан і кава — один із найфранцузькіших сніданків із можливих.
Ось вам ще одне кулінарне розчарування: грінки по-французьки називаються так тому, що їх винахідник, англомовний житель США, мав прізвище Френч, що англійською означає «француз». У радянських мам рецепт був дуже популярний — за наявності потрібних інгредієнтів, звичайно, таких як яйця, вершкове масло, молоко і (бажано, але необов'язково) кориця. Вважалося, що грінки по-французьки чудово замінюють манку (а яйце дає ще й тваринний білок), і діти їдять їх набагато охочіше.
Арабськими цифрами араби лише поділилися
Ми дуже рідко користуємося у своєму житті корінними європейськими римськими цифрами (I, V, X, L, C, M), віддаючи перевагу арабським, тобто завезеним з арабських країн. Але й для арабів ці цифри — запозичення, а їхня справжня батьківщина — Індія.
Матрьошка та Чебурашка
Ні, з Чебурашкою все гаразд, це російська за походженням казкова звірята. Ось тільки він дуже популярний у Японії – з ним зняли мультсеріал, і іграшкових чебурашок випускають мабуть-невидимо. Японці його обожнюють і … Впевнені, що персонаж, власне, їх рідний. Ну а що, покемонів вони винайшли? Чому їм не придумати ще одне безглузде і миле на вигляд диво? Для них щоразу стає справжнім шоком відкриття, що задовго до двадцять першого століття Чебурашек випускали в СРСР, бо звір був персонажем саме російських дитячих книг.
Зате не кожному російському легко дізнатися, що матрьошок спочатку в Росію ввозили з Японії. Точніше, звали тоді матрьошку фукуруму, і цікавила ця дивна, округла іграшка (всередині якої ховалося ще кілька таких самих, але менших) лише деяких поціновувачів Сходу наприкінці дев'ятнадцятого століття. За її зразком великий любитель всього російського Сергій Малютін виготовив свою відповідь японцям — таку саму ляльку з ляльками всередині, але тільки в російському народному одязі та дівчинку. За іншою версією, першу матрьошку виготовив токар Зірочок — правда, він же стверджує, що придумав її з нуля, хоча подібність до фукуруми для цього занадто велика.
Бере, мабуть, теж грек
Це слово у багато мов прийшло з французької, і сам головний убір здається національним французьким — хіба що в Середні віки він був розлапитий, а в ХХ столітті став дуже маленьким і акуратним. Однак у Францію з великою ймовірністю головний убір прийшов з Італії, а туди, ще за часів Стародавнього Риму — зі сходу, ймовірно, з Греції. Зрештою, нічого дивного — із Стародавньої Греції вийшла, як вважається, європейська цивілізація. Разом із беретом.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/050419/42750/
Источник: zefirka.net
