У 1759 році ірландський пивовар Артур Гіннес підписав договір про оренду занедбаної броварні в Сент-Джеймс-Гейті в Дубліні. Розмір річної орендної плати становив 45 фунтів стерлінгів, а термін лізингу – 9000 років.
Спочатку варили тільки ель, бізнес приносив непоганий дохід. Першу партію ірландського пива експортували до Англії через 10 років після підписання договору. У 1799 році, помітивши, що дублінські вантажники воліють пінту темного пива елю, Гіннес вирішив переорієнтувати виробництво. Свою назву сорт отримав завдяки людям, для яких він варився, – портер (від англ. Porter – вантажник). Через кілька років портер Артура Гіннеса став відомим на весь світ стаутом.
На рубежі XIX-XX століть компанія стала наймати вчених, які розробляли нові технології пивоваріння. Хімік Олександр Форбс-Ватсон заснував у Сент-Джеймс-Гейті цілу дослідницьку лабораторію, за якою незабаром з'явилася експериментальна пивоварня.
У серпні 1953 року фотограф видання Picture Post зміг потрапити до святих святих усіх любителів пива. До того моменту пивоварня Guinness вважалася найбільшою у світі, виробляючи 80% загального обсягу хмільного напою в країні. На цих фотографіях — сакральний процес, під час якого вода, солод, ячмінь, хміль та дріжджі подрібнювалися, змішувалися, варилися, зброджувалися та наповнювали бочки з тавром канонічного ірландського напою.
Генрі Бартер із насолодою закурює трубку відразу після того, як спустошив пінту Guinness у пабі John Mullet's у Дубліні.
Юджин Хакетт сперся на воз, який використовували для перевезення солоду територією пивоварні.
Робітники на броварні.
Робочий тягне мішок солоду на складі.
Складання нової бочки. Пізніше вона наповниться хмільним Guinness до країв.
Джо Маккарті обпалює зібрану діжку.
Робочий шиє спеціальні чохли, які були захистом для пивних бочок під час перевезення.
Робочий очищає жолоб, щоб залишки хмелю не потрапили до сусловаркового казана.
Робітники зливають пиво з казана.
Чищення чана для сусла.
Короткий перепочинок, перш ніж чоловік знову продовжить очищати сусловарковий чан.
У цьому величезному «басейні» знімали дріжджову піну з пива, перш ніж напій вирушав до іншого чану.
Робітник спостерігає за очищенням пива від піни.
У спеціальному цеху барила ошпарювали з гумових шлангів.
Ошпарені бочки перекочують до наступного цеху.
Педді Фаррелл викочує готові барила.
Джеймс Майєр таврує тару фірмовим логотипом.
Спеціальний «нюхач» перевіряє якість та чистоту бочок.
Тут готові кубочки наповнювали пивом.
Робітник відпочиває, поставивши ногу на бочку, повну елю.
Генрі Бартер насолоджується черговою пінтою легендарного стауту Guinness.
Джерело: http://bigpicture.ru/?p=750846
Источник: zefirka.net
