Для більшості з фанатів автомобілів Керрол Шелбі – це в першу чергу Shelby Cobra, Shelby Daytona Coupe, а також пара Ford – культовий GT40 та допрацьовані Mustang. Але є ще одна невідома машина — Shelby LoneStar Cobra III, про яку і піде мова.
У 1962 році Керрол Шелбі заснував компанію Shelby American Inc. і в 1965 році фірма задумалася про створення наступника для спорткара Cobra 427, що став уже культовим. Правда, швидко з'ясувалося, що всі сили кинуті на доопрацювання гоночного Ford GT40 і створення спортивних версій Ford Mustang, так що Керроллу довелося шукати нового партнера.
У результаті Шелбі почав щільну роботу з британською компанією John Wyer Automotive Engineering (JWAE), яка вже допомагала в розумі GT40. Керролл озвучив свою ідею, інженери зі Слау поділилися своїми поглядами і почалася робота над задньопривідним купе з переднім розташуванням двигуна Ford V8 – проект Shelby Cobra III.
Щоправда, коли інженером проекту став Лен Бейлі, який мав досвід роботи з інжиніринговою компанією Lola, ситуація змінилася. Інженер запропонував робити новий спорткар на базі Ford GT40 і хіба адаптувати гоночну машину до умов доріг загального користування.
Загальне компонування збереглося – двигун залишили в базі, підвіску взяли від GT40, а за гальма та колеса призначили відповідальним Cobra. 4,7-літровий мотор об'єднали з 5-ступінчастою механічною коробкою передач ZF, а все це інженерне чаклунство сховали під алюмінієвий кузов.
JWAE представив цей проект Шелбі, і він на нього раптово навіть для самих британців погодився. Отримавши добро від Керролла, команда Бейлі до кінця 1966 зробили модель в масштабі 1:4 для продування в аеродинамічній трубі, а на початку 1967 Шелбі дозволив зібрати вже і повнорозмірний тестовий екземпляр.
Перший і єдиний екземпляр Shelby Cobra III отримав шасі, зібране з двох машин – частину взяли від Cobra 427, а частину від Ford GT40 – новий алюмінієвий кузов зробив Моріс Гомм з британського Уокінга. Але поки йшли роботи, Керролл втратив права на бренд Cobra, який пішов до Ford, тому машину назвали LoneStar – на честь рідного для Шелбі штату Техас, який називають “штатом самотньої зірки”.
Після завершення збірки інженер JWAE Джон Хорсман відправив автомобіль до Лос-Анджелеса — з Великобританії машина поїхала з червоним кузовом і білим салоном, але після прибуття в США, коли прототип отримали в Shelby American, інтер'єр чомусь замінили на чорний.
LoneStar відправили до Дірборна до штаб-квартири Ford, щоб отримати підтримку від компанії та фінансування для проекту, але автомобіль повернули до Shelby American – підтримувати нову модель концерн не став.
Свій вчинок у Ford не пояснили. Проекти Шелбі — чи то Cobra 427, чи дороблені Керроллом Mustang — мали попит, але робити ставку на LoneStar у Ford не стали. Імовірною причиною відмови стало те, що прогнозована вартість серійної моделі повинна була бути вдвічі вищою, ніж у Shelby Cobra 427 і це при значно меншому обсязі очікуваних продажів.
У Великобританії LoneStar теж виявилася не потрібна – на той момент Ford UK самотужки зробив дорожній варіант Ford GT40, який виявився дуже непрактичним і дорогим, тому продали лише 7 автомобілів.
У самого Шелбі була маса інших турбот, тому він теж поставив на LoneStar хрест — Autoweek/Competition Press було дано оголошення про продаж машини.
«Продається секс на колесах! Cobra LoneStar Керрол Шелбі – єдиний екземпляр, повністю готовий до експлуатації. Середньомоторне 2-місне купе з алюмінієвим кузовом, знімним жорстким дахом та електричними склопідйомниками. 4,7-літровий V8 з 5-ступінчастою синхронізованою коробкою передач ZF, дисками Halibrand, комфортабельними кріслами-«ковшами» всього за $15 000», – гласило оголошення.
У результаті машина змінила кількох власників, а останнім власником став Майкл Шон – відомий колекціонер Shelby Cobra, який у 1975 році купив LoneStar у досить плачевному стані.
Через кілька років Шон взявся за реставрацію автомобіля, запросивши на роботу фахівця Джеффа Говарда з компанії Accurate Restorations — він більше 10 років працював над LoneStar, знайшовши більше 90% оригінальних деталей і відновивши відсутні.
Оптику та матеріали оббивки шукали майже по всьому світу, а частину деталей довелося відновлювати за оригінальними технологіями, які використовувалися для будівництва машини у 60-ті роки.
Реставраційні роботи над Shelby LoneStar завершилися за кілька днів до березневого конкурсу автостарини Amelia Island Concours d'Elegance. За підсумками виставки у Флориді власник Майкл Шон отримав нагороду Chairman's Choice Award.
Источник: zefirka.net
